Моє... Конкурс биотоп отечественных водоемов

[Вячеслав69]

Развел здесь поэтический клуб, а к цели не приблизился ну не сколечко. Время идет, а плана на роботу до сих пор нет. Пора таки браться за эскиз!
Сразу же небольшие готовые выводы.
Грунт. Явно буду использовать мелкий местный песок, в изобилии моющийся в Кардашинсклм лимане. Продается как строительный повсеместно. Т.е. доступен. К существенным недостаткам можно отнести то, что невероятно быстро садится и слеживается. Склонность к закисанию не сильно беспокоит т.к. применял ранее очень мелкий песок в аквариуме с ксенотиляпиями. Больше переживаю за невозможность сделать мощный рельеф. Любая разница в толщине слоя грунта будет постепенно сходить на нет, выравниваться, уплывать. Нужно до запуска что-нибудь с этим придумать. Пока в мыслях только применить камни под геском, которые может чуть-чуть сдержат разравнивание грунта.

[sined]

тоже думал над вопросом о "долговечности" рельефа...
были мысли вылипить как по типу делают фоны для цихлидников. мож сгодится идея. или слепив форму обмазать ее этим песком с каким-то клеем...не знаю,чтоб держалось и не утратило цвет.

[ander67]

Сообщение от sined

слепив форму обмазать ее этим песком с каким-то клеем...не знаю,чтоб держалось и не утратило цвет.

Можно на основе жидкого стекла ( силикатный или " канцелярский клей ) - после полного высыхания не растворяется в воде, хотя и повышает общую жесткость, но не более чем камни мрамор и доломит, что для отечественного биотопа не критично.

[Вячеслав69]

Сообщение от sined

тоже думал над вопросом о "долговечности" рельефа...
были мысли вылипить как по типу делают фоны для цихлидников. мож сгодится идея. или слепив форму обмазать ее этим песком с каким-то клеем...не знаю,чтоб держалось и не утратило цвет.

Конечно, теоритически можно. На практике - никто не пробовал. Вижу плюсы - можно под этим незадником-донником сделать донный фильтр. Который обслуживать будет практически невозможно ( разве что реверсом потока чистить), но зато существенная экономия места ( жизненного пространства для гидробионтов) в аквариуме. Интересно, но геморно. Наверно не стоит изобретать велосипед.
Долговечность картинки, кстати, не такой уж и плюс. Нестатичность аквариума, при наличии роющих рыб, тоже имеет особенности. Всегда новая картинка, тоже в смак ( ну кому не нравятся маленькие скейперы симилис или мультики в Танганьике?!!!).
В общем попробую подзакрепить камнями под песком, а корневая система растений подзакрепит песок от сползания и разравнивания. А если какой из камней и покажет свой "бочек" - тоже ничего страшного. Что естественно...
За рыбу. Планирую поиграться с бычками-песчанниками и верховодкой. По аналогии с тангой - умелое сочетание донных рыб ( калохром, ксенотиляпии или танганикодус) с циприхромис всегда успешно. Не напряг друг для друга по жизненному пространству.
Рыба не яркая, но думаю очень интересная. Бычки в глаза не бросятся, но в поведении, ожидаю, просто бомба! Верховодка очень светлая и на фоне множества темных или темноватых коряг на контрасте будет выглядеть.
Пока запланировал так, а там..


.

[Вячеслав69]

Наступний елемент декору - корені-коряги.
Їх планую в превеликий кількості. Мав декілька вербових топлячків, та колись Костя пригостив вільховою гіллякою. Порахував - цього недостатньо та скористався доброзичливістю Любомира тут. Тепер дефіциту не відчуватиму.
Вирішив спочатку втопити, а вже потім працювати над хардом. Виварити не маю можливості таку кількість, тому завантажив в поки що пустий акваріум, пригнітив пакетом з грунтом, залив сольовим розчином та чекаю. Ось так виглядає.


Не надто, але це поки.
Якщо за тиждень стабільно не тонутимуть, доведеться трохи якірити, але вже не так, як зараз би довелось. Треба ще марганцовки десь розжитися. Не так стоїть задача дезінфекції, більше підтонування. Згодом коряги темнішають в воді і так, але в мене такого часу нема.
Таким чином отримав трохи часу для себе попрацювати над ескізами. В голові вже вимальовується досить чіткий задум, залишилось перенести спочатку на папір, а потім вже в акваріум.

[Вячеслав69]

Можливо ніхто не звернув увагу на скромний пам'ятник, який потрапив до кадру на моїх фото.

Так. Дійсно, він дуже непомітний, пам'ятник невідомому матросу. Біля нього не проводили урочистих "возложениев венков", помпезних військових парадів, до нього не згоняли піонерів та матросиків...
Але! Біля нього лежать прості, іноді польові квіти зірвані тут у плавнях простим рибалкою, чи відпочиваючими, чи туристами, чи дачниками. Простими людьми, які пам'ятають своїх героїв.
Тут, на перехресті Чайки, на ворожій мині підірвався військовий корабель.

Яких тільки загарбників не бачили дніпрові береги. Доля окупанта завжди сумна, але й ракам треба харчуватись. В роки Великої Вітчизняної на захисті моєго Херсона стали моряки Дунайської флотилії. Херсонці з вдячністю пам'ятають КШК " Буг", монітори "Железняков", який до речі увіковічнений в монументі в Київі, та " Ударний", канонерський човен "Днепр", минний тральщик " Колхозник", який від пірсу порта зустрів німецькі танки та піхоту, артилерійські бронекатери.
На жаль, для деяких бойових кораблів бої за мій край стали останніми. Так в бою за порт ворогом був потоплений бк201, несумісні пошкодження отримав "Буг", але зміг дійти до лівого берега та висадити екіпаж. На жаль капітан, який залишав корабель останнім, не встиг. Рвонув боєкомплект та корабель затонув в Перебійній. В артдуелі з ворожою батареєю під Антоновкою загинув плавучий танк бк301. Згодом, в 1979, його підняли та відновивши поставили монументом над Дніпром.

Героям слава!

[Вячеслав69]

Сообщение от Вячеслав69

Якщо за тиждень стабільно не тонутимуть, доведеться трохи якірити, але вже не так, як зараз би довелось. Треба ще марганцовки десь розжитися. Не так стоїть задача дезінфекції, більше підтонування. Згодом коряги темнішають в воді і так, але в мене такого часу нема.

Сам собі щось напланував, сам в заплановані терміни і не вкладаюсь.
Недостатньо поважчали, не хотять тонути коряжки.
Марганцівки так-таки нациганив в дівчат ромської зовнішності, які щось носять по ринках. Не надто підтоновуються, але потроху темнішають. Сьогодні перемив коряги, поміняв воду та налив свіженької з перманганатом калію,

але вже без солі. Треба хлорід натрію виводити потроху, бо постійно фонітиме, що негативно впливатиме на рослини.

До речі.
Спасибо, Ира Анатольевна, за науку. Заодно с выполняемыми задачами марганцовкой проводится постоянный мониторинг выделяемой корягами органики перманганатным тестом. Где-то на форуме Серпентариус писала об этом, но я не помню где, ссылку не дам, извините.

[Вячеслав69]

Щось за браком часу, жаль, підзапустив тему підтримуючу учать в конкурсі. Згодом надолужу згаяне.
А поки трішечкі про деякі з висновочків.
Головне. Хоча мені не вдалось здійснити художній задум та передати красу підводного світу Дніпра широкого, вважаю успіхом відкриття для себе дещо нового напрямку акваріумістики.
Я закохався в дивовижний світ вітчизняного акваріума.
Раки. Не зважаючи на мерзенний характер, за ними спостерігати саме задоволення. Час від часу демонструють "бульдозерів", виставляючи вперед клешні у вигляді ковша та пересовують чи не весь рельєф за лічені хвилини. Спинами перевертають будь які гілки при потребі. Тому справжнігосподарі дизайну саме вони. Рибу не займають, тільки намагаються налякати позою "хенде хох". З .черепашками окрім теодоксусів, розправляюттся надшвидко, отримуючи гастрономічну користь. Їстоньки полюбляють. Напевно, якщо не годувати, то зжеруть усе в акваріумі та полізуть до хололильника. Один вже намагався подорожувати квартирою, тому акваріум з раками дійсно має бути накритий. Між собою постійно з'ясовують стосунки але без смертовбивствв. Цікавенні істоти. Спостерігати суцільне задоволення!

[Вячеслав69]

По справжньому прив'язався до бичків-пісчаників. Милі, надзвичайно привабливі рибки. Призвичаються до акваріуму та господаря надзвичайно швидко. Таке враження. що можна приручити. Цікавляться всім, що відбувається в банці та за її межами.

Інші мешканці дикі, надзвичайно лякливі, ховаються при перщій нагоді. Бичків перелякати складно, але якщо вдається,то з'являється нагода спостерігати процесс самозакопування в пісок. Миттєво! Тільки оченята стирчать з піску.

По справжньому цікавенні за поведінкою мешканці біотопного вітчизняного акваріуму. На жаль виявив ще одну особливість. Вони надзвичайно терріторіальні. Початково їх було троє, але один, думаю парубок, не стерпів присутність іншого кандидата на руку та серце дамочки. Залупашив за ніч. Тому при обмежених об'ємах треба проявляти обережність при заселенні.
А взагалі риба для утримання - просто бомба! Не вірите? - то спообуйте самі! Не пошкодуєте!

[oandre]

В Херсоне можно сказать жил в детстве. Купаться ходили на "ковш". Из обитателей подводного мира в Днепре часто видел рыбу-иглу. Есть они сейчас?

[Вячеслав69]

Сообщение от oandre

В Херсоне можно сказать жил в детстве. Купаться ходили на "ковш".

Згоден! Ковш "склотари" напевно що найулюбленіше місце купання для пацанів, як не сварили батьки.

Из обитателей подводного мира в Днепре часто видел рыбу-иглу. Есть они сейчас?

Є. Мій пацан з племінником ловили торік в третьому затоні.

[Вячеслав69]

Конкурс добіг фіналу. Особисто мною признаний вдалим. Ще будуть, можливо, зломані списи при "розборі польотів" і це, вважаю, просто супер! Не оставив буйдужими.
Тему не закриватиму, згодится на торішній конкурс. Не сподіваюсь, впевен -буде й наступний біотопний! Може хтось з майбутніх учасників набуде якоїсь ідеї, чи досвіду, чи думки, чи просто натхнення.
Назва. "Очеретяників шепіт".
Завжди був вражений дивовижною тишею та спокоєм на Малому потьомкінському острові. Якихось двісті-триста метрів від тролейбусної зупинки, триста-чотириста метрів від огорожі суднобудівного гиганту і така тиша на острівці посеред Дніпра.
Вражало як тихесенько мимо острівця фарватером протискуються велечезні океанські зерновози в морпорт вантажити хліб. Коли ще бігали стрімкі комєти на Одесу, вражало як незграбно повзуть вони мимо гідропарку і тільки після нафтогавані, набираючи хід, піднімаються на свої крила. Тут навіть відпочиваючі компанії випивають не шумно, без мордобивства. Тут завжди не шумно, не суєтно. Нікуди не квапиться Дніпро. Тут панує тиша.
І тільки очерет шепоче про щось. Тільки вслухайся!

Ось таким я люблю свій Малий потьомкінський острів.

[Игорь Колосан]

Славко,сідай-пиши поему! Не можна так-щоб поет в тобі-пропадав!!!