Вот недавно прочитал книжку,
в ней была для меня познавательная информация, и я решил поделиться с вами, вот читайте....
Вибір акваріума. Комплект акваріумів, необхідних досвідченому любителю, включає чималу їх кількість, різних за формою і призначенням.
Стандартний — універсальний тип акваріума, ширина і висота якого приблизно однакові, а сума їх трохи менша за довжину. Він придатний і для утримання риб, і для культивування рослин. Основне його призначення — організація експозиційного акваріума. Початківцю слід зупинити свій вибір на такому акваріумі. Любителі, які поставили собі за мету обладнати рослинний акваріум, повинні вибрати акваріум, ширина якого більша за висоту. За рахунок збільшення площі дна виникає можливість створити гармонійне рослинне угруповання.
Ширма — акваріум, призначений для експозиційного оформлення, а також для вирощування рослин, що плавають на поверхні води. У ньому між рівнем води і освітлювальними приладами залишають чима-ло простору для створення потрібного вологого мікроклімату. Надто високі акваріуми-ширми використовують для утримання таких рідкісних літаючих риб, як клино-черевні.
В акваріумі, вищім за 55—60 сантиметрів, важко встановлюється біологічна рівновага. Товстий шар води погано пропускає світло, що негативно позначається на рослинах. Тому необхідно збільшувати потужність ламп, а це призводить до цвітіння води. Починають гинути риби й рослини, акваріум стає непоказним.
Корито — ширина акваріума удвічі більша за висоту, довжина удвічі більша за ширину. Цей тип акваріума використовують для вигодовування молоді риб, нересту.
Не бійтесь заводити великий акваріум. Чим він більший, тим міцніша біологічна рівновага у ньому.
Якщо вилити з акваріума з металевим каркасом воду і на деякий час залишити його сухим, то замазка, що ущільнилась під тиском води, дасть тріщини. При повторному заповненні акваріум протікатиме. Щоб уникнути цього, в акваріум на кілька діб наливають води з незначною кількістю цементу (10—15 г на 50 л води). Цемент заповнить тріщини, і акваріум перестане протікати.
Останнім часом любителі широко використовують акваріуми і додаткові посудини, виготовлені з органічного скла. Матеріал цей легкий, не б'ється. Акваріуми, виготовлені з нього, не розсихаються, не протікають, не виділяють у воду шкідливих речовин. Початківцю рекомендуємо акваріум на 200 літрів, що має розміри 50 X 40 X 100 сантиметрів.
У любителів, які приділяють більше уваги вирощуванню рослин, можна побачити декоративні водойми, що поєднують тепличку й акваріум. Вони називаються палюдаріумами.
Форма і розміри акваріума повинні відповідати його призначенню.
Вода в акваріумі — це середовище для життя збалансованого угруповання. Акваристи повинні пам'ятати, що той чи інший вид риб і рослин вимагає певного хімічного складу води.
Вода може бути лужною або кислою, твердою або м'якою, містити безліч розчинених речовин. Розглянемо основні параметри води, якими керуються акваристи.
Активна реакція води (рН). Цей показник у цифровому визначенні являє собою шкалу від 0 до 14. Залежить він від концентрації водневих іонів. Вода кисла, якщо показник активної реакції знаходиться в проміжку між 0 і 7, нейтральне значення води визначає цифра 7. Вода лужна, якщо показник міститься між 7 і 14.
Для вимірювання активної реакції води застосовують різні прилади і методики. Але всі вони складні й маловживані. Лакмусовий папір з кольоровою шкалою на обгортці доступний кожному акваристу. Щоб визначити рН води акваріума, шматочок паперу занурюють у воду і звіряють з кольоровою шкалою. Слід зазначити, що цей показник може змінюватись навіть протягом дня, на нього можуть впливати освітленість, аерація, ступінь забрудненості акваріума продуктами розкладу, вміст у воді вуглекислого газу. Активна реакція води залежнії, також від грунту в акваріумі. Базальт чи граніт не впливають па іміпу активної реакції води. Домішки мармуру, череиаіпиику, уламків черепашок молюсків у грунті впливають на іміиу водневого показника. Нагромадження відмерлих рослин, папівроз-кладеного корму, інших органічних решток змінює реакцію води в кислотний бік, при цьому істотно знижується вміст кисню у воді.
Твердість води. Воду, в якій добре розчиняється мило, називають м'якою. Таку властивість має дощова і дистильована вода.
Воду, у якій міститься значна кількість солей, називають твердою.
Наллємо трохи твердої води в чисту склянку і поставимо її на сонце. Через кілька годин вода випарується, а на склі залишиться білуватий наліт. Це солі, які були розчинені у воді.
Якщо повторити цей дослід з м'якою водою, то стінки склянки залишаться чистими. Це означає, що в дощовій воді солей настільки мало, що неозброєним оком їх навіть важко побачити. Але їх можна виявити і визначити їх масу за допомогою лабораторного аналізу.
В акваристиці твердість води вимірюють у градусах.
Щоб встановити в акваріумі потрібну твердість, у воду з підвищеною твердістю доливають відстояну дощову воду. Дистильована вода також істотно усуває твердість води. її купують в аптеці.
Щоб приготувати воду потрібної твердості, необхідно знати твердість води в централізованій мережі водопостачання.
В деяких районах нашої країни вода має незначну твердість. Щоб збільшити твердість такої води, в акваріум кладуть шматочки старого вапняку, таблетки глюконату кальцію або підмішують у грунт товчений черепашник.
Акварист може зіткнутися з такими поняттями, як «стара» і «свіжа» вода. Старою водою називають таку, яка містить великий комплекс продуктів життєдіяльності організмів, що живуть в акваріумі. Це дубильні речовини, гумінові кислоти тощо. Стара вода містить речовини, які пригнічують розвиток мікроорганізмів, у тому числі й бактерій гниття. Доливаючи в акваріум стару воду, любитель може бути впевненим, що вода не стане каламутною.
Де ж узяти стару воду? Відповідь проста: не виливати брудну, вибрану з дна. Треба почекати, поки осяде каламуть, відлити верхні дві третини води, додати до них відстояної свіжої.
Яку ж кількість акваріумної води можна заміняти на свіжу, не порушуючи біологічної рівноваги? Практика показує доцільність заміни приблизно раз на тиждень однієї двадцятої частини загального об'єму. Свіжу водопровідну воду потрібно відстояти протягом доби або прокип'ятити і потім охолодити до кімнатної температури.
Аерація. Збагачувати воду в акваріумах киснем любителі намагались завжди. Про це свідчать численні статті на цю тему в спеціальних журналах ще на початку нашого століття. Для цього нерідко використовували досить складні прилади, наприклад спеціальні парові машини. Пропонувались системи, що працювали за принципом витіснення водою із замкненого простору повітря. Та найчастіше любителі використовували гумову кулю, заповнену повітрям, яке випускали через занурений у воду розпилювач.
Сучасні компресори мають невеликі розміри і масу, насичують воду достатньою кількістю повітря і працюють майже безшумно.
Молюски і риби не можуть існувати без кисню, а рослини потребують його лише в темряві. Кисень рослини виробляють на світлі, у процесі фотосинтезу. Отже, вдень вони є союзниками риб, а вночі перетворюються на конкурентів. Тому часто вважають, що в акваріумі не повинно бути багато рослин. Це не правильно. Потрібно створити в акваріумі красиву рослинну композицію. А риби середніх розмірів, якщо їх буде не більше однієї особини на 5 літрів води, будуть нормально себе почувати і вночі, навіть при відсутності аерації.
Не слід розміщувати компресор нижче рівня води в акваріумі. Якщо він не буде працювати, вода шлангом може підніматися і витікати через компресор.
Висока надійність у роботі, а також незначна кількість спо-
живаної електроенергії забезпечують багатогодинну експлуатацію сучасних компресорів.
Освітлення — один з найважливіших факторів, то сприяє розвитку рослин, а значить, забезпечуе загальну біологічну рівновагу в акваріумі.
Джерелом денного світла може бути вікно, і найкраще, якщо воно виходитиме на схід або захід. Але не слід ставити акваріум на підвіконня або дуже близько до вікна. Через різкі коливання температури й освітлення важко буде керувати біологічними процесами: може зацвісти вода, прозорі стінки акваріума заростатимуть зеленими водоростями. У разі необхідності бічне скло акваріума закривають напівпрозорою плівкою або папером темного кольору.
Акваріум обов'язково повинен накриватись склом або кришкою з вмонтованими в ній освітлювальними приладами. Усі провідники ізолюються, металевих деталей має бути якомога менше і всі вони покриваються антикорозійним покриттям.
Розміщувати освітлювальні прилади доцільно в кришці акваріума, виготовленій з легких пластмас. Комбіноване використання люмінесцентних і звичайних ламп розжарювання дає найкращі результати.
V Освітлення акваріума повинне становити приблизно 1 Нт на 1 літр об'єм^. Однак цей показник можна змінювати залежно від кількості рослин, що затінюють поверхню води, висоти акваріума, прозорості води, природного освітлення, пори року тощо.
Особливістю акваріумних освітлювачів є те, що в них недоцільно застосовувати лампи розжарювання потужністю, більшою за 25 Вт. Малопотужні лампи розжарювання випромінюють частину спектра, яка цілком забезпечує процес фотосинтезу рослин. Недостатня інтенсивність освітлення, а також відсутність випромінення холодної частини спектра компенсуються люмінесцетними лампами. Лампи розжарювання потужністю понад 25 Вт значно більше витрачають електроенергії, випромінюють велику кількість тепла, нерівномірно розсіюють світло, що призводить до бурхливого розмноження водоростей. Ось чому краще вмикати кілька малопотужних лами. Слід пам'ятати, що використання ламп розжарювання потужністю навіть 15 Вт призводить до деякого розігрівання верхньої частини кришки, що, звичайно, не бажано, бо з часом псується пластмаса.
Щоб розсіяти тепло, яке виділяють лампи розжарювання, і підвищити потужність світлового випромінювання, над кожною лампою розміщують невеликий рефлектор, який можна виготовити з одноразових фольгових тарілочок.
Останнім часом багато акваристів відмовились від традиційних люмінесцентних освітлювачів. Баластні пристрої (дроселі) нагріваються, видають деякий шум, часто виходять з ладу. Недосконалими є також стартери. Наведена напівпровідникова
схема набагато економічніша, має невелику масу, не нагрівається, безшумна. Виготовити і підключити її до мережі може навіть початківець.
Ремонтувати освітлювальні прилади, увімкнені в електричну мережу, категорично забороняється. Конденсована волога може спричинити ураження електричним струмом.
Температура. Теплолюбні рослини і риби потребують певної температури води. Із зниженням температури в житлових приміщеннях воду в акваріумі необхідно підігрівати. Холодна вода часто стає причиною захворювання риб, а підвищення її температури — це один із засобів боротьби з різноманітними збудниками хвороб. Для нагрівання води в акваріумі використовують спеціальні нагрівачі. їх потужність потрібно співвідносити з місткістю акваріума та потребами риб і рослин, які утримуються.
Найбезпечнішим, а тому найкращим розв'язанням проблеми нагрівання води в акваріумі буде використання терморегуляторів, які випускає наша промисловість. Вони можуть надійно працювати протягом багатьох років. Купувати саморобні нагрівачі не можна — це може призвести до аварії.
Коли застосування нагрівачів неможливе, акваріум розміщують поблизу радіаторів центрального опалення. Щоб запобігти в цьому випадку процесу випаровування води, акваріум накривають склом або щільно підігнаною кришкою.
Грунт. Декоративні елементи. Грунт добирається залежно від того, які риби і рослини будуть мешканцями акваріума. Найкращим грунтом є той, що істотно не змінює активну реакцію води, не підвищує її твердості, а лише забезпечує функції субстрату. Цим вимогам відповідає гранітний або базальтовий гравій, розміри часточок якого 2—6 міліметрів, грубий річковий пісок. Такий грунт не злежується, вода в ньому легко циркулює, коренева система рослин дістає достатню кількість поживних речовин. Бажано, щоб колір грунту був темний, оскільки він є гарним фоном для риб і рослин. На світлому фоні мешканці акваріума здаються бляклими, губиться повнота й соковитість усіх кольорів та відтінків.
Проте деяким рибам, які часто ховаються в грунт, більше підходить не гравій, а добре промитий річковий пісок.
Грунту в акваріумі має бути мало, але розмістити його треба так, щоб у глядача виникла ілюзія, що його достатньо. Зони, де концентрується бруд, не повинні впадати в око і бути важко-доступними для щотижневого прибирання.
СІ, С2 -0,25мк, 300В; У 01 - У04-Д226, Д 7Ж
Електрична схема освітлювача без застосування дроселя і стартера
Якщо рослини в акваріумі починають гинути, причину слід шукати в забрудненому грунті.
За допомогою спеціального збирача бруду грунт потрібно очищати не рідше одного разу на тиждень.
Для риб, які відкладають ікру в грунт, на дно акваріума поміщають пісок або крихти вивареного торфу. Для риб, які потребують слабколужної твердої води, краще використовувати для грунту дрібну темну гальку з моря. Вона містить солі кальцію та магнію. Декором у такому акваріумі можуть бути брили черепашнику, в яких легко зробити порожнини, глибокі ніші. Вплив такого грунту на підвищення твердості і частково лужності води можна розцінити як позитивний. Прикраси з черепашнику імітують біотоп африканських озер, тому штучна водойма виглядає природно й ефектно.
Можна використовувати також такі декоративні елементи, як шматки торфу, корчі, каміння. Вони виступають логічними центрами, що приковують до себе увагу спостерігача.
Акварист повинен обов'язково дезинфікувати все, що планується помістити в акваріум. Просіяний сортувальним ситом грунт промивають доти, поки вода не стане зовсім прозорою. Після цього його протягом години виварюють. Охолоджений до кімнатної температури грунт засипають в акваріум.
Торф і корчі також слід виварити, щоб з них вийшли шкідливі для риб речовини. Для цього їх кладуть у виварку, придавлюють зверху каменем, щоб не спливали, розчиняють один пакет кухонної солі і кип'ятять. У разі необхідності воду замінюють кілька разів. Перед кип'ятінням корчі треба обробити терпугом, пилкою відрізати все зайве, зняти кору, тому що вона навіть після виварювання може виділяти у воду акваріума шкідливі для риб і рослин речовини. Деревина не повинна бути гнилою. Не можна використовувати хвойні породи дерев, оскільки у їх деревині навіть після тривалого кип'ятіння залишаються смолисті речовини. Каміння, глиняні горщики можна не кип'ятити, а лише добре вимити щіткою з милом.
Деякі початківці для окраси акваріума ставлять у зарості рослин грот з цементу й черепашок тощо. Слід пам'ятати, що акваріум повинен декоруватись виключно природними елементами або ж такими, які їх імітують.
10.01.2010, 15:32
Линейный вид
