|
Сообщение от Сергій
Розповідаючи жахіття про американських цихлід, шанувальники африканців "чомусь" не згадали про те, що американські цихліди не менш розмаїті, ніж малавійці/танган'їкці, і що серед американців є багато видів, які не лише впишуться у схему 20-30 л на пару, а й будуть абсолютно толерантними до рослин (втім, зазначу, що толерантні до рослин види проживають і в Африці, але зовсім не у озерах Малаві та Танган'їка, а у річках на заході континенту. Крім того, рекомендуючи на 300 л два-три десятки мбуни шановні порадники "чомусь" не вказали на те, що середнє гніздо (1 самець і 2-4 самиці) мбуни потребує ревіру діаметром 30-50 см (залежно від рельєфу), тож за такої великої щільності посадки "агресивність" зменшується, але зовсім не тому, що риби почувають себе надзвичайно комфортно. До речі, як я вже казав, співрозмірні американці потребують рівно стільки ж простору, і їх "агресивність" так само може бути знижено шляхом утримання в аналогічних описаним вище умовах. Єдине, за рахунок чого можна досягти більш високої щільності посадки африканців - система гротів, розташованих вертикально - це дійсно слабко працює на американцях, а у малавійців-танган'їкців розширює життєвий простір…
Ще раз повторюю - я не люблю коли при мені переповідають спотворені відомості про цихлід, особливо про американських. Вони не агресивні, не фанатіють від руйнування ландшафту і не ненавидять рослини, вони територіальні і їхня територія повинна бути оточена різноманітними предметоами та рослинами, але обов'язково повинно бути вільне місце діаметром, що в 3-5 разів перевищує розмір самих риб і предмет ландшафту, який можна використовувати як сховок та засідку (причому для деяких американських цихлід це мають бути не печерки-корчики, а зарості рослин. Коли ми ведемо мову про те, як треба утримувати цихлід, варто було б уявляти, як вони живуть у природі.
…
|