pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні.
У водних розчинах активність іонів водню визначається константою дисоціації води (Kw=1.011 × 10−14 при 25 °C) та взаємодією з іншими іонами в розчині. Завдяки такому значенню константи дисоціації нейтральний розчин (де активність іонів водню дорівнює активності гідроксильних груп ОН-) має значення рН, що дорівнює 7. Водні розчини із значенням рН, меншим ніж 7, вважаються кислотними, із значенням рН більшим 7 — лужними.
Загальну концепція виміру кислотності розчину за допомогою рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.
В 1980 году ВОЗ опубликовала документ "О влиянии питьевой воды на здоровье", в котором говорилось, что питьевая вода должна содержать не менее 100 мг/л TDS для избегания выщелачивания минералов.
Деревовидний вигляд