Мій Paphiopedilum sanderianum від сіянця до першого цвітіння з продовженням

[СЕРГЕЙ_1972]

Я думаю що він заслуговує на окрему тему..
Перше цвітіння мого Paphiopedilum sanderianum через 7,5 років після покупки (куплений 15.11.2018 р.) сіянцем розміру S/S (Seedling Size) у віці 1–2 років. Зацвів приблизно на 9-му році життя. Кількість квіток максимальна — 5 штук (більше не буває). Кількість розеток 3, перша що цвіте і дві молоді. Спочатку ФОТО ВІДЕО цвітіння потім все в хронологічному порядку від купленого сіянця до цвітіння з датами на фото.
Розміри КВІТКИ ТА САМОЇ РОСЛИНИ:
Dorsal sepal (Верхній чашолисток): ≈7 см, ширина — 2,5 см.
Synsepal (Синсепал / Нижній чашолисток): ≈ 6 см.
Висота квітки (без петалій): ≈ 12,5 см.
Labellum / Lip (Губа / «Черевичок»): близько 6 см.
Petals (Бічні пелюстки): близько 60 см. Найдовші петалії в 2,3,4 квітки, я думав що будуть в першої. Остання (п’ята) квітка ще не доросла трохи, почала розпускатися 6 днів тому.
Нижні листки: ≈ до 33 см. Ширина 5,5-6 см.
ПРО ВИД:
Paphiopedilum sanderianum — ендемік острова Борнео (Саравак). Понад 90% світової популяції зосереджено в Національному парку Гунунг Мулу (Gunung Mulu National Park) площею приблизно 15х35 км. Росте виключно на стрімких вапнякових скелях у затінку, на висоті 150–600 метрів над рівнем моря. Полюбляє високу вологість та постійний рух повітря.
Вид був відкритий у 1885 році, але згодом «загубився» для науки майже на століття (з 1910-х років вважався повністю зниклим). Його знову виявили в природі лише у 1978 році. Через обмежений ареал та складність розмноження він залишається дорогим і статусним екземпляром. Від посіву насіння до першого цвітіння зазвичай минає 8–10 років (а іноді й більше). Навіть доросла розетка росте дуже повільно.
УМОВИ УТРИМАННЯ В МЕНЕ - ЗВИЧАЙНІ КІМНАТНІ УМОВИ:
Горщик та пересадка: Горщик на 1,5 літра не прозорий корені повинні бути в темноті — той самий, у який я посадив його сіянцем відразу після покупки. Планова пересадка була одна — через 4 роки після отримання.
Субстрат: Приблизно 4 частини кори та 2-3 частини сухого різаного моху сфагнуму + карбонат кальцію (у вигляді сепії). Використовую одну несолону сепію на 0,5 літра субстрату. В даному горщику їх три, порізаних на шматочки десь 1х1 см.
Полив: За вологістю субстрату, який має завжди залишатися вологим. У Paphiopedilum sanderianum немає епіфітних коренів (Paphiopedilum-це наземні, або напівназемні, літофітні орхідеї), немає бульб чи товстих листків, у яких можна запасти воду й поживні речовини, тому він дуже боїться пересушування (але й «болота» також). Вода для поливу зрозуміло чим м’якша тим краще, але кальцефіли не дуже бояться засолення субстрату.
Підживлення: Органо-мінеральне. Одна доза (ковпачок) мінерального добрива «Успіх» (Чистий лист) + одна доза ковпачок органічного «STIMUL NATURAL» (ТМ «Kvitofor») на 3 літри води через полив. У зимовий період без досвічування не підживлюю.
Температура: Взимку 22–24 °C, влітку залежить від погоди (вікно відчинене все літо), загалом 25–30 °C.
Вологість: 40–45% (у літній та зимовий періоди), що для нього трохи занизько і не дозволяє виростити максимально довгі петалії. У міжсезоння восени та весною (до і після опалювального сезону) вологість може підніматися до 70–75%.
Світло: потребує яскравого розсіяного освітлення, але без прямого сонця. Прямих променів боїться і може отримати опіки (згорає). У зимовий період стоїть на підвіконні, у літній — за метр від вікна; сонце з притіненням потрапляло лише до 7-ї години ранку зі сходу. Останній рік досвічував діодною лампою з колірною температурою 4000 К 16 годин на добу. Нагадаю, що лампи з колірною температурою вище 4000-4200 для рослин не підходять. Ідеальний варіант… ні не фітолампи не ефективні, а звичайні з колірною температурою 3000-4000 К. Але ГОЛОВНЕ це достаток світла, тобто потужність ламп, а це 90-100 Вт діодних ламп на один квадратний метр.