Я зі своїм колишнім науковим керівником дивилися на рахунок гідро- дигідрофосфатних буферів (аналітична хімія політех львівський). Бачив я 10 сторінок табличок з масами солей\кислоти на 1 л. Ми дружно почухали одну штуку і вирішили, що нам то не треба
, при тому що вся хімія і можливості важити\розбавляти були на місці.
Хоча з другої сторони - риба живе в природньому середовищі де рН гуляє в доволі широкому діапазоні і є добові скачки в вищу та нижчу сторону. Володя простіше всього зажени рН в кисле середовище фосфорною кислотою (якщо немає рослин) або сірчаною кислотою (якщо є рослини). Із-за розчинених солей кальцію\магнію\натрію\калію ти будеш мати гідрофосфат\гідросульфат цих солей, що і в сумі будуть давати аналог буферних сумішей в акві.
Але є таке поняття як буферна ємність - то є доволі погана штука, якщо вона мала. Принцип - додав кислоти - рН=6.5, ще додаєш - рН=6.5, ще додаєш - рН=6.5, ще додаєш - рН=4 і в тебе перуанські верхів'я Амазонки в акві
. І чим більше ти додаєш кислоти - тим більша буферна ємність. На неї треба вважати, щоб не наробити біди.
Деревовидний вигляд