-Та не согласен абсолютно.Обыкновенное и пустое переливание из пустого в порожнее,расчитанное на очередную сенсашку.Все уже давно определились где реальность и виртуальность и сжились с этим продоложая жить по своему сообственному жизненному течению.Тоесть если ты нормальный адекватный человек,ходиш на работу ,есть семья ,друзья ,хобби и тд,то никакой тырнет тебе не помеха что бы полностью наслаждаться реальной жизнью.Другое дело если ты дибил и виртуальный наркоман, то ради бога..как известно нарики долго не живут)) Еще одно и самое категоричное это дети.Их да, надо как можно больше ограничивать и оберегать от чрезмерного виртуального общения,так как их маленьких мозок очень сильно подвержен этой зависимости.Я лично свою уберег.А на других за своих и ложится эта ответственность.Не забывайте -Мы в ответе за тех кого приручили..тфу блин-родили!))))))
__________________
Желаю, что бы все!...))))
__________________
Ці 2 користувач(ів) сказали Дякую Koroba за це повідомлення:
Левые двери справа! Или Самуил Маршак в гробу переворачивается
Украинский перевод....
ОТАКИЙ РОЗЗЯВА Жив собі роззява - ліві двері - справа. Зранку він хутенько встав, піджака вдягати став: шусть руками в рукави - з'ясувалось, то штани. Отакий роззява - ліві двері - справа! Вбрав сорочку він. Однак всі кричать йому: не так! Одягнув пальто. Проте знов кричать йому: не те! Отакий роззява - ліві двері - справа! Поспішаючи в дорогу, рукавичку взув на ногу. Ну, а замість капелюха натягнув відро на вуха! Отакий роззява - ліві двері - справа! Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал і двері відчинивши, до водія сказав: «Шановний трам-тарам-пам-пам! Я щось хотів сказати вам... Я сів не в той... Мені... а-яй! Трамзал негайно на воквай!..« Водій перелякався, і на вокзал подався. Отакий роззява - ліві двері - справа! Ось біжить він до кав'ярні, щоб квитки купити гарні. Далі - гляньте на роззяву - Мчить купляти в касі... каву! Отакий роззява - ліві двері - справа! Вибіг він аж на перон. Там - відчеплений вагон, Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс, примостився під вікном, та й заснув солодким сном. Зранку гульк! «Егей! - гукає. - Що зо станція?« - питає. Чемний голос відповів: - То є славне місто Львів! Ще поспав. Аж сходить сонце, Знов поглянув у віконце. Бачить - знов стоїть вокзал, здивувався і сказав: - Що за місто?.. Це Болехів, Коломия чи Радехів? Чемний голос відповів: - То є славне місто Львів! Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку. Бачить - знов якийсь вокзал, здивувався і сказав: - Що за станція цікава - Київ, Зміїв чи Полтава? Чемний голос відповів: - То є славне місто Львів! Тут він крикнув: «Що за жарти?! Жартувати так не варто! Вчора я у Львові сів, А приїхав знов у Львів?!« Отакий роззява - ліві двері - справа!
Клуб аквариумистов г. Полтавы
)) Еще одно и самое категоричное это дети.Их да, надо как можно больше ограничивать и оберегать от чрезмерного виртуального общения,так как их маленьких мозок очень сильно подвержен этой зависимости.Я лично свою уберег.А на других за своих и ложится эта ответственность.Не забывайте -Мы в ответе за тех кого приручили..тфу блин-родили!
....))))))))
Лінійний вигляд
