Список необхідного
1. Пластикові пляшки "Fanta" (рекомендовано) об'ємом 1 л. - 2 штуки.
2. Кришки від мінеральної води "Моршинська" (рекомендовано) - 2 шт.
3. Пластиковий стаканчик на 200 мл. - 1 шт.
4. ПВХ шланг діаметром 4 мм. - довжина залежить від довжини магістралі генератора.
5. Пластикова соломинка для коктейлів - 1 шт.
6. Шприци із гумовим поршнем на 5 мл. - 2 шт.
7. Крапельниця медична - 1 шт.
8. Трубки від цукерок на паличках - 2 шт.
9. Запальничка газова (кухонна) - 1 шт.
10. Зворотні клапани - 2 шт.
11. Присоски для шлангів - 3 шт.
12. Ручки кулькові певної товщини ( див. фото) - 2 шт.
13. Гілка горобини - 1 шт.
14. Гумки канцелярські - 2 шт.
15. Пластикові хомути - жменя
16. Тонка рибальська жилка - моток
Необхідні інструменти: свердло по дереву 5 мм, дрель (шуруповерт), ніж канцелярський, ножиці, цвяшок канцелярський (шило, товста голка), суперклей. Також можуть знадобитися: кусачки та пінцети різних довжин. За бажанням також можете прикупити рідину для зняття лаку, та гліцерин.
Готуємо ємкості
Першим ділом підготуємо кришки. Якщо Ви були уважні, то мабуть помітили, що я використовую пляшки від Фанти, а кришки від Моршинської. Річ у тім, що при сильному розгоні апарату, тиск у пляшках деформує кришки і газ починає травити по різьбі. Не знаю чому, можливо завдяки товстому пластику, можливо завдяки формі, але кришки від Моршинської не травлять. Крім того, на цих кришках є насічки завдяки яким кришку можна дійсно сильно закрутити і, що не менш важливо, легко відкрутити
Тож почнемо. Свердлом на "5" зробимо два акуратні отвори у пляшках, як показано на фото.
До слова
1. Свердління раджу починати із внутрішньої сторони кришки тоді всі "заусенці" будуть також з внутрішньої сторони, а зовні буде рівний, акуратний отвір.
2. Якщо під рукою немає дрельки чи шуруповерту отвори можна пропалити, попередньо нагрівши свердло на плиті, або навіть за допомогою запальнички із списку необхідного. Після того, як розпечене свердло пройде крізь кришку, раджу відразу опустити його разом із кришкою у воду. Тоді краї отвору будуть ідеально рівні, що позитивно скажеться на герметичності.
Далі, канцелярським ножем, відрізуємо від пластикової трубки (від цукерки) шматочок довжиною 1,5-2 см.
Відрізуємо 20 сантиметрів ПВХ трубки і обидва її краї надрізуємо під гострим кутом. Це потрібно, щоб полегшити просовування трубок у вузькі отвори кришок.
Простромлюємо трубки у отвори у кришках і обрізаємо зайве.
До слова
Шланг між кришками, насправді, можна зробити будь-якої довжини, я роблю її такою щоб використовувати його як ручку для переноски генератора
Цілою паличкою від цукерки розпираємо шланг у кришці із одним отвором (кислотна сторона), обрізком у 1,5-2 сантиметри - у кришці із двома отворами (содова сторона).
Важливо!
Замість паличок від цукерок для розпирання шлангів чудово підходять отакі перехідники від крапельниць.
Завдяки конусоподібній формі ці пластмаски намертво фіксують шлаг. Просуньте їх серединою аж до зрізу кришки і забудьте про ризик зриву шлангів із кришок. Саме такий спосіб я використовую у генераторах, які роблю на замовлення.
На кінчик довгої паличку від цукерки насаджуємо відрізок шлангу крапельниці і вже на цей відрізок нахлобучуємо соломинку для коктейлів.
Із пляшок зрізуємо кільця і накручуємо кришку із соломинкою на пляшку. Кислотна сторона нашого генератора готова.
Візьмемося за содову сторону. Канцелярським цвяшком робимо отвори у дні та стінках (2 см від дна) пластикового стакану.
Важливо!
1. Що стосується отворів, то тут головне не перебощити
Не зробити їх занадто великими, чи занадто маленькими. У першому випадку кислота буде надто швидко проходити через соду не до кінця прореагувавши, у другому - надто довго затримуватися у стакані уповільнюючи реакцію.
2. Щоб було легше робити дірочки можна вставити у стакан ще один такий самий, це також вбереже пластик від розтріскування.
Далі потрібно встромити стакан у пляшку. Для цього складаємо його поздовж і пропихаємо дном до дна пляшки.
На фото у стакану зрізаний жорсткий бортик, це полегшує складання, просовування та розкладання стакану у пляшці. Втім, в окремих випадках, це призводить до того, що наповнений содою стакан провалюється на дно пляшки. Тому віднедавна я не обрізаю бортик, що гарантує від неприємностей описаних вище, але гарантує гемор із розкладанням стакану у пляшці. Відносно легко це можна зробити за допомогою ось такого інструменту
Останнім кроком у підготовці ємкостей буде встановлення краника від крапельниці, яким ми будемо перекривати подачу газу. У відрізок шлангу від крапельниці вставляються шматочки паличок від цукерок, все це вставляється у ПВШ шланг і прихвачується хомутами.
Кран тонкого регулювання + лічильник бульбашок
Як зібрати кран тонкого регулювання на основі гривневої запальнички можете подивитись
тут. У цій статті я вирішив піти трішки далі і сумістити класичний лічильник бульбашок із шприца і зворотнього клапану і запальнички у один девайс. Скажу відверто, вийшло це у мене не відразу і зайняло Бог знає скільки часу, тому спішу похвалитись кінцевим результатом.
Ну, а тепер по порядку... Для збірки крану-лічильника знадобляться: кухонна газова запальничка, дві кулькові ручки, зворотній клапан, шприц на 5 мл, шматочок пластикової палички від цукерки і звісно трішки ПВХ трубки і трубки від крапильниці.
Розбираємо запальничку
І ще розбираємо.
І ще.
Готово!
Насаджуємо силіконову трубку від запальнички на паличку від цукерки. Попереджаю - зробити це зовсім не просто. Щоб запобігти сповзанню трубки потрібно зрізати паличку під кутом, обробити краї і зробити насічки "проти шерсті".
Відрізуємо від палички все зайве і просовуємо її у трубку від крапельниці, як показано на фото, таким чином, щоб у процесі просовування, силіконова трубка ще трішки налізла на паличку. Для того, щоб полегшити проходження палички у трубці можна трішки її розтягнути.
А-а-а-акуратно розрізаючи поздовж, вкорочуємо трубку від крапельниці і насаджуємо її на вхідну сторону зворотнього клапану, після чого натягуємо зверху відрізок ПВХ шлангу відповідної довжини.
Розбираємо одну із ручок, відміряємо приблизну довжину необхідного нам фрагменту і відрізаємо канцелярським ножем.
Дещо розширюємо одну із сторін відрізку ручки прийшовши по внутрішній стороні лезом ножа. Кілька разів встромляємо - виймаємо кран у відрізок ручки, щоб та прийняла необхідну форму.
Розігрівши відрізок ручки у окропі (інакше не вийде) із зусиллям натягуємо його на вхід зворотнього клапану поверх ПВХ шлангу. Обрізаємо силіконову трубку запальнички і допомагаючи собі пінцетом із вгнутими кінцями, насаджуємо силіконову трубку на кінчик краника.
Насаджуємо трубку від ручки на краник і акуратно промазуємо суперклеєм у місці щеплення.
Важливо!
Дуже важливо з'єднати силіконову трубку від запальнички та трубку від ручки із краником таким чином, щоб силіконова трубка не перекрутилась і не надто перегнулась оскільки це може вплинути на подачу газу аж до повного його припинення!
Готуємо другу половину крану тонкого регулювання. Крізь ПВХ шланг просовуємо ковпачок від іншої кулькової ручки із якого, завбачливо, було знято верхню частину. Далі, розігрівши у гарячій воді ПВХ шланг, насаджуємо його на різьбову частину краника і з зусиллям натягуємо ковпачок від ручки. Готово!
З'єднуємо клапан із краном та різьбову частину. У шприца відрізуємо нижню частину, чистимо від написів за допомогою засобу для зняття лаку для нігтів і натягуємо на вихідну сторону клапану.
Наповнюємо лічильник гліцерином, натягуємо на кінчик шприца трубку від крапельниці, потім ПВХ шланг і прихватуєте це все хомутками. О, і не забудьте про присоски!
Дифузор
Тут все просто хоч і не без новшеств) Гілку горобини обтісуємо до необхідної товщини, зрізаємо під кутом і обробляємо мілкою наждачкою. В гумовому клапані шприца робимо отвір і просунувши у нього горобину запресовуємо у шприц. Все це під'єднуємо до зворотнього клапану.
Ця конструкція дозволяє вирішити (до певної міри) дві проблеми горобинового дифузору. Всім відомо, що при відключенні подачі на ніч, газ у гілці розчиняється у воді і та піднімається по трубках не зважаючи навіть на зворотній клапан. Через це, зранку, після відновлення подачі, насичення води CO2 починається із запізненням на час необхідний, щоб витіснити всю воду із шлангів. Шприц за гілкою покликаний вирішити саме цю, другу частину проблеми, так як служить певною буферною ємкістю, де збирається вода. І поки він не буде заповнений повністю, подача газу в акваріум зранку буде починатись майже відразу. А під час чергової підміни в можете легко його зняти і видалити воду. Легкість у демонтажі вирішує також другу проблему горобинової гілки - необхідність регулярної просушки та заміни на нову. Маючи два дифузори Ви без проблем можете чергувати їх, а також замінювати по мірі необхідності без зайвих складностей.
Заправка та запуск
Чесно кажучи, я вже давно не вираховую кількість реагентів для системи CO2. У герметичності своєї системи я впевнений, тому навіть якщо в кінці циклу і залишається сода чи лимонна кислота то вони просто досипаються, доливаються і робота апарату продовжується. Так само давно я не слідкую скільки саме працює реактор на одній заправці, а просто додаю реагенти по мірі необхідності. Сподіваюсь Ви пробачите мені цю маленьку недбалість. У своє виправдання можу сказати, що якби перезаправку довелося робити часто я б, напевно, таки порахував співвідношення, а так... А так я просто розчиняю 200 грам лимонної кислоти (дві 100 г. пачки) у 400 мл води і насипаю соди трохи більше половини стакану. Реактор для свого 100-літрового я перезаряджав два тижні тому і візуально прореагувала четверта частина кислоти. Для того щоб розбити струйку кислоти і забезпечити рівномірний її розподіл по соді у стакан із содою я кладу жмут рибальської жилки.
Важливо!
При заправці реагентів потрібно слідкувати, щоб рівень кислоти у кислотній пляшці трішки не доходив до рівня дня стакану у содовій пляшці.
Якщо ж Ви все таки хочете вирахувати співвідношення сода-кислота то ось Вам калькулятор, який я знайшов на просторах інтернетів. Калькулятор, на скільки я зрозумів, призначений для клапанного варіанту генератора, але, думаю, справи це не міняє.
калькулятор_SLAVKIN.rar
Запуск системи дуже простий. Перекрийте кран від крапельниці, стисніть пляшку із содою втягуючи у неї кислоту. Зачекайте поки реакція із виділенням газу. Обидві пляшки повинні стати твердими настільки, що їх стане важкувато стискати, але не кам'яними! Відкриваєте кран від крапельниці, регулюєте подачу краном тонкого регулювання. Все! Далі система буде подавати кислоту сама за рахунок перепаду тиску поки не закінчаться реагенти.
До слова
В кінці циклу, коли у кислотній пляшці не залишається кислоти і потрібно перезаправляти систему, а реагентів немає під рукою, можна просто злегка струснути пляшку із содою. Розпочнеться реакція із залишками компонентів і на цьому залишковому "вихлопі" можна протягнути ще день-два поки дійдуть руки збігати на ринок. Особисто я трясу пляшку до останньої бульбашки, щоб нічого не пропадало 
04.04.2013, 19:40
Лінійний вигляд
