статья в "научный вестник"

[Alex_kot]

УДК 619:636.98:612.75:616–074
ДЕЯКІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ДВОХ ВИДІВ РЕПТИЛІЙ
Камінський О.О. – студент 6 курсу факультету ветеринарної медицини
Науковий керівник - професор Тимошенко О.П.

Анотація: Наводяться результати біохімічних досліджень сироватки крові зелених ігуан та бородатих агам, які утримуються в тераріумі. Проводиться порівняльний аналіз рівня деяких показників
Ключові слова: зелена ігуана, бородата агама, сироватка крові, біохімічні показники
Аннотация: Приводятся результаты биохимических исследований сыворотки крови зеленых игуан и бородатых агам, которые содержатся в террариуме. Проводится сравнительный аналіз уровня некоторых показателей.
Ключевые слова: игуана, бородатая агама, сыворотка крови, биохимические показатели

У ветеринарії до останнього часу не існувало спеціального напряму досліджень, що вивчає патологію рептилій. Відповідно, на сьогоднішній день недостатньо розроблені теоретичні підходи до вивчення закономірностей розвитку патологічних процесів, механізмів виникнення, перебігу внутрішніх хвороб, етіології і морфогенезу інфекційних і інвазивних процесів, хірургічної патології рептилій [1]. У ветеринарії переважна більшість методів вивчення патологій цих представників тваринного світу не уніфіковані і вимагають модифікацій. Окрім фундаментальних монографій Д.Б. Васильєва, присвячених хворобам ящірок та черепах, російською мовою видано лише декілька перекладних видань, що носять прикладний характер.За даними порівняльно-морфологічного аналізу серійного матеріалу Д.Б.Васильєва і за співставленням з деякими раніше обгрунтованими нозологічними формами захворювань рептилій, виділені, охарактеризовані і класифіковані 58 нозологічних форм захворювань [1].
Мета роботи: визначити рівень біохімічних показників у сироватці крові зелених ігуан та бородатих агам и провести порівняльний аналіз одержаних даних.
Матеріали і методи: Об’єктом досліджень були 5 зелених ігуан та 11 бородатих агам
У роботі застосовані біохімічні методи: визначення в сироватці крові активності АлАТ, АсАТ, вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору, сечовини, сечової кислоти[2], глікопротеїнів та хондроїтинсульфатів.
Результати досліджень. При оцінці результатів досліду необхідно враховувати тип харчування рептилій цих двох видів. Зелені ігуани є травоїдними тваринами, у той час як бородаті агами споживають як рослинні корми , так і тваринні (комах, гризунів, дрібних тварин тощо) [3].
Виявилось, що в зелених ігуан вміст кальцію в сироватці крові був на 15,5% достовірно більше, ніж у бородатих агам. Уміст неорганічного фосфору також був більшим в ігуан, ніж в агам , на 13,0%, і ця різниця також є достовірною В цілому, обидва показники близькі за значеннями до даних інших авторів. Зокрема, більший рівень сироваткового кальцію і фосфору в ігуан, ніж в агам, встановили Медер і Саундерс [2]. Вміст сечовини був в обох видів рептилій однаковим, проте концентрація кінцевого продукту обміну білків у рептилій – сечової кислоти була в ігуан нижче, ніж в агам, на 25%. Активність обох трансаміназ коливалась в межах норм для рептилій взагалі, що й визначають і інші автори, і достовірно не відрізнялась між рівнем АлАТ і АсАТ.
Серед рептилій порушення мінерального обміну при патології скелету зазвичай зустрічаються частіше, ніж у ссавців. Скоріш за все, це пов'язано з масовим непрофесійним їх утриманням Тому фахівці рекомендують проводити визначення саме показників мінерального обміну. Це стосується, головним чином, мінеральної складової скелету. У той час, як дані щодо компонентів органічного матриксу кісткової тканини у герпетології практично відсутні. Тому ми дослідили вміст показників стану сполучної тканини, таких як загальні глікопротеїни та хондроїтинсульфати. Було виявлено, що в ігуан був достовірно вищий, ніж в агам, рівень обох компонентів на 33 та 68% відповідно. Слід зауважити, що в рептилій взагалі рівень цих показників набагато перебільшує вміст їх у всіх видів ссавців і наближається до показників у птиць.
На цей час важко пояснити таку достовірну різницю показників, що характеризують стан сполучної та, зокрема, кісткової тканини, у рептилій різних видів. Можливо, це зумовлено характером їх харчування, природними умовами існування і різною здатністю адаптуватися до штучного середовища.
Висновки: 1. У зелених ігуан концентрація загального кальцію та неорганічного фосфору більше, ніж у бородатих агам, на 15,5 та 13% відповідно.
2. В ігуан вище рівень сечової кислоти на 25% на тлі однакового рівня сечовини та активності АлАТ і АсАТ.
3. В ігуан вищий вміст глікопротеїнів і хондроїтинсульфатів, ніж в агам, на 33 та 68% відповідно.
Список використаних джерел:
1. Васильев Д.Б. Ветеринарная герпетология: ящерицы. — М.: Проект-Ф, 2005. — 480 с., илл. ISBN 5-901815-14-9
2. Mader D.R. (ed.) Reptile medicine and surgery. W.B. Saunders Co., Philadelphia, 1996;
3. Ярофке Д., Ланде Ю. Рептилии: болезни и лечение. М., «Аквариум», 1999;
to be continued.....