Сижу, пишу статью, которую должна была сдать еще "позавчера" и вспомнилось:
Не живемо, а вибачаємось.
Хтось завжди зазирає у вікно.
Хтось потайки обнишпорює душу.
Хтось на людей нацьковує юрму.
Я все щось мушу, мушу, мушу, мушу.
А, власне, що я винна і кому?!
(Ліна Костенко)
Пользователь, который поблагодарил сантія за данный пост: