"Райська рибка" або Макропод звичайний (Macropodus opercularis). - Аквафорум

chelovek_73 · 11.11.2013, 17:56

Для уваги оглядачів представляю тему з метою обговорення утримання, розведення, та інших питань які можуть виникнути щодо даного виду лабіринтових риб.

Почнемо:

Макропод звичайний (Macropodus opercularis)

рід «МАКРОПОДУС (Macropodus)»
загін: окунеобразних (Perciformes)
підзагін: Анабасовидні
сімейство: Белонтієві (Belontidae)
Міжнародна наукова назва: Macropodus opercularis (Linnaeus, 1758).
Батьківщина: Південно-Східна Азія, досить брудні, теплі водойми, включаючи навіть рисові поля і канави. У різних країнах зустрічаються локальні групи, що відрізняються за забарвленням.
Одна з найстаріших акваріумних рибок. Тим не менше, зараз у акваріумістів він зустрічається не часто. А шкода, рибка дуже цікава. Серйозний недолік один, такий же як і у півників - агресивність. Правда рибок можна утримувати окремо в дуже невеликих водоймах, поставивши їх поряд, або розгородити великий акваріум на кілька частин. Завдяки відповідним умовам існування призвело до появи лабіринтового органу, за допомогою якого ця рибка може засвоювати кисень з повітря, а не тільки використовувати розчинений у воді.
Лабіринтовий орган такий як і у інших лабірінтових риб. Це додаткові порожнини, що виникли в зябрових кістках, в процесі еволюції. Тканини навколо них пронизані великою кількістю дрібних кровоносних судин. Повітря, взяте з поверхні води, потрапляє в ці порожнини і відбувається обмін вуглекислого газу на кисень у капілярах. Цим рибкам потрібно забезпечити доступ свіжого повітря над поверхнею води, в тому числі і при тривалих перевезеннях. У природних умовах макроподи досягають 9-10 сантиметрів, в акваріумах зазвичай дрібніше, 5-6 сантиметрів. У них стисле з боків, подовжене тіло, передні промені черевних плавників витягнуті, спинний і анальний плавники суцільні і теж сильно витягнуті. Забарвлення - досить різноманітне.

Макропод - утримання

Макропод дуже невибагливий. Але з цього не випливає, що акваріум слід перетворювати на рисове поле і залазити в нього з ногами.

Чим краще умови утримання, тим комфортніше буде рибам. Оптимальна температура води 25-27 С, але рибки легко витримують підвищення і зниження температури на декілька градусів. Якість води несуттєве, можуть жити без фільтрації та аерації води. У природі харчуються личинками комарів, в акваріумі можна годувати мотилем, коретрою, дафнією, при необхідності і сухим кормом. Підходять морожені і промислові корма. Ця рибка часто в акваріумах полює на слимаків (катушки, меланії, фізи), плоских хробаків, гідр. Обов'язково має бути покривне скло з зазором, для доступу свіжого повітря, інакше він може вистрибнути.
Одна з основних проблем при утриманні - агресивність. Спробувати спільно утримувати двох самців можна тільки в акваріумах дуже великого об'єму. Навіть за наявності однієї пари, в акваріумі повинні бути укриття з рослин і коренів для самки. Потрібні і плаваючі на поверхні води рослини. Освітлення тривале, воно потрібно і для рослин і для прояви ефектного забарвлення самих риб. Сумісність макроподов з сусідами по акваріуму обмежена. З іншими акваріумними рибами вони можуть жити тільки при спільному вирощуванні, свіжу воду краще підливати ввечері, так як вона стимулює розмноження і супутні йому бійки. Відсаджувати риб із загального акваріума можна, але після повернення, вони будуть сприйняті як чужинці, і почнуться бійки. Можна утримувати з більш великими мирними рибками (наприклад скалярії). Часто на форумах виникають питання сумісності макроподов з гуппі або з гурамі. Не варто утримувати їх з дрібними видами риб (наприклад неон або гуппі), а от з скаляріями або гурамі утримання можливе (власні спостереження). В акваріумах вони живуть довго, в порівнянні з більшістю інших мешканців.

Макропод - Годування

Макроподи невимогливі в харчуванні, відмінно з молодого віку поїдають як живі, так і сухі корми. Водночас, як і всі риби, вони набагато яскравіше фарбуються і краще розвиваються при різноманітному харчуванні живими кормами. Особливо корисно для них додавання в раціон живих комах - мушки - дрозофіли, кімнатної мухи, мармурових тарганів, для великих особин - личинок мучного хруща. Як і у випадку з будь-якими іншими рибами, при згодовуванні випадково спійманих комах потрібно стежити, щоб вони не були отруєні фумігаторами. Макроподи - невтомні винищувачі акваріумних безхребетних, із задоволенням поїдають планарий і равликів.

Макропод - розведення

Самця від самки легко може відрізнити навіть недосвідчений акваріуміст. Самці більші, більш яскраво пофарбовані, непарні плавці більш витягнуті і загострені. Забарвлення стає яскравішим під час нересту і при підвищенні температури води. Кладка ікри дуже незвичайний і цікавий процес. На нього варто подивитися навіть якщо мальки не потрібні. У відмінності від більшості риб ікра інкубується в спеціально побудованому гнізді. Будівля гнізда самцем вже цікаве видовище. Використовуються бульбашки повітря, захопленого з поверхні, які скріплені слиною. Буває дуже часто, що макропод будує гніздо навіть в загальному акваріумі. Якщо рибки в ньому віднерестились, можна спробувати перенести гніздо в інший меньший (5-10 літрів) акваріум з підігрівом. Воду для цього акваріума беруть з основного де був нерест, щоб не було стрибка її параметрів. Гніздо переноситься за допомогою великої чашки або тарілки підходящого по діаметру гнізда, які акуратно підводять під гніздо знизу і повільно піднімають.
Для розведення можна використовувати невеликий акваріум, від 10 літрів, з невисоким шаром води (8-10 см) і температурою 26-28 С. Нерест провокує роздільне утримання самки і самця на протязі приблизно тижня, свіжа вода і підвищення її температури. Як вже писав вище самець будує з бульбашок повітря гніздо, часу на це самець витрачає приблизно добу.
Неготова до нересту самка макропода ховається в рослинах, а самець її переслідує. Тому обов'язково наявність великої кількості рослин і схованок, особливо в невеликих акваріумах. Агресивний самець у маленькому акваріумі може вбити самку. Коли самка і самець готові до нересту то самець запрошує свою подругу під гніздечко. Самець стискаючи її своїм тілом, видавлює порцію ікринок, одночасно їх запліднюючи. Так як ікра легша за воду то вона відразувспливає на поверхню під гніздо, які самець акуратно визбирує і розміщає в гнізді. Далі через декілька хвилин (коли самка відпочине) процес повторюється. За один нерест самка може вимітати до 1000 ікринок. Після закінчення нересту самку потрібно видалити, так як самець охороняючи гніздо, може покалічити або навіть вбити самку. За ікрою та личинками доглядає один самець. Він постійно оновляє гніздо, повертає личинки і ікринки які випадають з гнізда, видаляє загиблу ікру. Через одну-дві доби появляється личинка, а ще через три - чотири доби личинки стають мальками і починають плавати. У цей момент самця потрібно прибрати. Він може передавити своє потомство, намагаючись повернути його в гніздо або просто поїсти.
Як бачимо, розведення макроподов зовсім не складний процес, доступний більшості акваріумістів аматорів. На жаль, мальки у цієї акваріумної рибки дрібні і перший час вимагають годування інфузоріями або коловертками. Правда, ростуть вони швидко і незабаром їх можна годувати наупліямі артемії. Далі можна використовувати циклопа і мікрочервя. На початковій стадії або якщо відсутня культура інфузорії/коловертки можна стартувати крутим жовтком курячого яйця або розтертої в пил сухою дафнией, але більшість мальків в цьому випадку гине. Лабірінтовий орган з'являється у мальків на 3-4 тижні життя, тому при вигодовуванні потрібно високий вміст кисню у воді. Краще встановити слабку аерацію води дрібними бульбашками повітря. Мальки ростуть нерівномірно. Їх потрібно періодично сортувати, щоб уникнути поїдання великими дрібних. Статева зрілість настає в 6 місяців.
Декілька ідентифікаційних фото з нета:
самка

самець

нерест

самець біля гнізда (права на фото мої)

личинка (добова близько 1000 шт - не менше) (права на фото мої)

мальок макропода (добові близько 1000 шт - не менше) (права на фото мої)

а хто кого?

За якість моїх фото не судіть строго - я не фахівець в цьому.

Макропод чорний конколор (Macropodus concolor).

Батьківщина: у стоячих, слабопроточних водоймах, на рисових полях і солонуватих гирлах річок Південно-Східної Азії.
Розмір: самець досягає 12 см; самка виростає до 8 см.
На голові знаходяться великі очі і товсті губи. Форма зябрових кришок зубчаста. Непарні плавці самця подовжені. Крайні промені хвостового сильно витягнуті, ниткоподібні, що нагадують ліру. Основне забарвлення тіла макропода чорного сірувато-коричневий або темно-коричневий, з ледь помітними червоними смужками і лусочками з чорною каймою, що утворюють на поверхні тіла малюнок у вигляді сіточки. Під час нересту тіло самця стає чорним, а у самки з'являються розмиті поперечні смуги коричневого кольору, черевце світлішає. Груди рубінового кольору. Непарні плавці пофарбовані в жовтуватий тон з темними крапками і червоною облямівкою, грудні - в рожевий, черевні - в червоний.
Макропод чорний активна, стрибуча і агресивна рибка. В акваріумі рекомендується тримати одного самця і декілька самок. Для загального утримання необхідно вирощувати їх разом, в іншому випадку самець може вбити самку, якщо вона йому не сподобається, не кажучи вже про смертельні бійках самців. Утримувати можна з різними видами риб такого ж розміру (але тільки якщо вони вирощені разом!). При посадці в загальний акваріум мальки макропода чорного (у віці 3-4 місяців) запам'ятовують своїх сусідів і, підростаючи, не чіпають їх, а кожну нову рибу в акваріумі починають переслідувати (з власного спостереження і досвіду). Для макропода чорного необхідний акваріум об'ємом не менше 80 літрів (на 3 особини). Він повинен бути обов'язково накритий кришкою або покровним склом, так як рибка, підпливаючи до поверхні води (макроподи, як і всі лабіринтові, дихають атмосферним повітрям за допомогою спеціального органу лабіринту) може застудитися, вдихнувши надто холодне повітря або випригнути. Освітлення не повинно бути занадто яскравим. Грунт темний. В акваріумі повинні бути зарості рослин (також необхідно залишити вільний простір для плавання), великі камені, гроти, коряжки і т.д. Зверніть увагу на те, щоб не було вузьких щілин, бо рибка яка туди залізла не зможе самостійно вибратися і загине. Також з власного спостереження макропод не вміє плавати "заднім ходом" як інші види риб, тому навіть коли макропод запливе в дуже густі зарості рослин і там застрягне то не зможе без сторонньої допомоги звідти виплисти і знову ж таки може загтнути. Параметри води для утримання: жорсткість 10-20°, рн 6.5-8.0, температура 25 - 28° С (спокійно можуть переносити температуру до 35° С, при цьому легко гинуть від переохолодження, коли температура опускається всього на 2-3° С від норми). Цей вид макропода як всі інші всеїдний.
Нерест макропода чорного може проходити як в загальному, так і в окремому акваріумі (у розрахунку 20 л на пару рибок). У нерестовике повинні бути зарості рослин, у тому числі плаваючі і схованки для самки. Параметри води для розведення: жорсткість до 10°, рН 6.5-7.5, температура 26 - 30°.
З власного досвіду скажу що параметрам води вони невибагливі, наша українська вода для них повністю підходить. Нерести безпроблемні, достатньо в нерестовик додати свіжої водички і за наявності самочки готової до нересту - і от вам радість у вигляді повного гнізда ікринок. Стартовий корм для малька живий пил, інфузорії, коловертка, в подальшому артемія, циклоп, дафнія.
Макропод риба всеїдна, беруть навіть сухі корма, але звісно для повноцінного їх існування основою раціону повинні бути живі корма: трубочник, мотиль, дафнія, циклоп.
Статевої зрілості макропод чорний досягає в 6-7 місяців.

Макропод чорний червоноспинний, Ротрюкен (Macropodus erythropterus).

Батьківщина: Малайзія, Індія, Пакистан і деяких ізольованих водоймах В'єтнаму.
Розмір: самець до 11 см, самка до 7см.
Забарвлення їх досить яскраве, загальний фон голови і тіла червоно -коричневий, спина при переході до спинного плавника коричнево - червона з бронзово червоним відливом, при певному падінні світла в забарвленні проявляється смарагдове забарвлення, черевце трохи більш світле. Насиченість забарвлення залежить від умов утримання і температури води. При зниженні температури води окрас світлішає, а при підвищенні навпаки темніє і стає більш насиченим.
Плавці як у всіх макроподів у самців великі і пишні, хвостовий і анальний плавники закінчуються нитками до 1-1,5 см коричнево-оранжевого кольору з блакитною каймою. Відрізняється від інших чорних макроподов червоним забарвленням спини. У стресових ситуаціях ці чорні макроподи завжди дуже світлішають, причому Конколор може освітлюватись дуже сильно, на відміну від Ротрюкена, але червонуватий відтінок спини у Ротрюкена видно завжди.
Дуже невибагливий до умов утримання, параметри води значення не мають. Добре виглядає на фоні зелених рослин і темного грунту в акваріумі. Укриттів не використовує, досить густих заростей рослин на задньому плані щоб самочки могли ховатися від самців після нересту. Останні в цей період дуже агресивні до інших риб (якщо це загальний акваріум), а особливо до самок.
Для гарного забарвлення макроподів потрібно годувати каротіновмісними кормами з раннього віку. Макроподи всеїдні (живий корм, сухі якісні корми ну і заморозка). Дуже ненажерливі, тому потрібно стежити за тим щоб не перегодувати їх. Бажано один раз на тиждень влаштовувати "голодний", розвантажувальний день. З великим задоволенням поїдають равликів і креветок. Температурний режим води: 18-26 градусів.
Полової зрілості досягають в 6-7 місяців.
Декілька фото моїх ротрюкенів:
самець (права на фото мої):

пара конколорві на нересті (права на фото мої):

татко біля гнізда (права на фото мої):

мальок (почав випливати з гнізда);

мальок добовий (права на фото мої):

Макропод цейлонський (Belontia signata), (Ceylonese combtail, Белонтія сигнатурою, Macropodus signatus, Polyacanthus signatus)

Батьківщина: дивись нижче ...
Розмір: самці досягають до 12 см, самки близько 10 см.
У 1861 Альберт Гюнтер в третьому томі Каталогу риб Британського музею описав новий вид, Polyacanthus signatus зі Шрі Ланки, яку в часи колоніального британського правління називали Цейлоном. У рід Polyacanthus тоді поміщали лабірінтових риб, зараз Polyacanthus signatus називають Belontia signata. Не дивно, що в радянській літературі цей вид отримав назву цейлонський макропод, що є калькою з німецького Ceylon-Makropode. В англійській рибу називають combtail gouramy за те, що промені хвостового плавця виступають за перетинку і таким чином хвіст нагадує гребінку.
Мені важко зрозуміти чому цейлонський макропод залишається в наших акваріумах малопоширеним видом, адже до Німеччини його привезли ще в 1933 році. Він не складніше інших лабірінтових в розведенні і від покоління до покоління розведення цієї риби могло б тільки спрощуватися. Він не настільки великий, щоб обмеженням виявилися поширені розміри домашніх акваріумів. Він безумовно цікавий у поведінці. І найголовніше, цейлонського макропода, без сумніву, можна віднести до одних з найбільш красивих акваріумних риб.
Шрі Ланка за площею невелика, приблизно як Чернігівська область і Київська разом узяті. Але белонтія зустрічається на острові, природно не скрізь. Природний ареал виду припадає на провінції Північно-Західну, Західну і Сабаргавума. Щоб ці топоніми не були порожніми звуками, подивіться детальну адміністративну карту острова. Заодно дізнаєтеся, де живе принцеса Канді.

Відомий натураліст Пол Дераніягала відзначив основні риси біотопу белонтіі. Він пише, що риби зустрічаються великими групами під стовбурами потрапивших у воду дерев, або серед рослинності в гірських струмках. На рівнині цейлонські макроподи зустрічаються також у річках і, як виняток, у непересихаючих ставках.
Белонтії полюбляють водойми з чистою водою, уникають брудних ставків і боліт. Річки їм подобаються краще ніж озера. У річці Андонава (Andonawa) белонтії піднімаються по схилу гори до висоти 300 м і мешкають разом з Puntius nigrofasciatus, Rasbora vaterifloris, Longischistura striata і сомами родів Mystus і Hetropneustes. Русло річки з обох сторін оздоблює густий ліс, по берегах густі зарості. Безпосередньо в руслі річки рослин немає. Дно річки піщане або гравійне. Макроподи тримаються вздовж берега, в тіні нависають рослин. Це не дивно для риб, які харчуються переважно комахами, які падають у воду. Крім цього вони їдять мальків, черв'яків, личинок водних різних безхребетних, а також детрит.
Параметри води в біотопі:
GH 0-7°,
pH 6-7,
температура 28°С.
По річці Махавелі (Mahaweli) белонтії піднімаються ще вище, до 800 м по схилах гір. У природних місцях проживання цейлонські макроподи по колишньому не рідкість, але розміри популяцій істотно зменьшився. Причиною такого скорочення є перелов риб для зооторговлі. Особливо помітно скорочення в популяціях риб з коричневим забарвленням і блакитними неоновими кантами на плавниках, які добре кидаються в очі.
Рід Белонтія (Belontia) складається з двох видів Belontia signata зі Шрі Ланки і Belontia hasselti або як його ще називають макропод сотовий, поширеною в Малайзії та Індонезії. Серед риб сімейства гурамієвих (Osphronemidae) за розмірами тіла белонтії поступаються тільки величезним справжнім гурамі (Osphronemus) і вузькотілим щукоголовам (Luceocephalus). Загальна довжина тіла самця до 15 см, самки трохи менше. Белонтії високотілі, але сильно стислі з боків, профіль риби в цілому овальний, з обширними непарними плавцями. Початок грудних, спинного і черевних плавників знаходиться практично на одній лінії, що характерно для багатьох великих лабіринтових. Початок анального плавця зміщене трохи назад щодо цієї лінії.
Забарвлення
Мальки цейлонського макропода сірувато-коричневі, з помітною темною плямою в основі спинного плавника. Можливо, таке непоказне забарвлення і стає перешкодою для популяризації виду, любителі просто не помічають цих риб в акваріумах зоомагазину. Мабуть, в таких випадках має сенс посадити в сусідній акваріум дорослу пару риб або хоча б повісити поруч її фото. Дорослий, статевозрілий цейлонський макропод пофарбований дуже гармонійно, його тіло і плавники залиті жовтими, золотистими і червоними фарбами. Ніяких чітких смуг, тільки плавні переходи. Тіло риби здається напівпрозорим і нагадує за забарвленням мед. На великій лусці добре помітні тонкі червоні канти. Червоний колір посилюється на м'яких частинах непарних плавців, найбільше червоного на хвості. Причому плавникова перетинка заднього краю хвостового плавця блакитнувата, що добре контрастує з довгими червоними променями. Ще не набувши дорослого забарвлення, молоді цейлонські макроподи привертають до себе увагу синьо-зеленим забарвленням очей. Тобто беруть оченятами. У забарвленні цейлонських макроподів є деякі відмінності. Дуже імпозантний високотілий різновид, для якої характерний типове оранжево-червоне забарвлення. Темна пляма в основі грудного плавця ледь проглядається. Блакитного нальоту на боках немає. Більш вузкотілого різновиду характеризує помітна пляма біля основи грудних плавців і красивими бірюзовими чи блакитними лусками в нижній частині боків. Третій різновид досить рано, вже по досягненні довжини тіла в 4 см, мають промені хвостового плавця, які помітно виступають за плавникову перетинку. Забарвлення непарних плавців у таких риб дуже виразна, промені темно-кармінні, край не тільки хвостового, а й спинного і анального плавників - блакитний. У основи грудних і черевних плавників можна помітити бірюзовий металевий блиск. На підставі таких відмінностей німці Бенлі і Терофаль в 1975 році описали підвид Belontia signata jonklaasi, але надалі такий розподіл не прижився, оскільки відмінності в забарвленні мають швидше генетичну причину і не прив'язані суворо до природних популяцій. Південний захід від міста Ратнапура (Ratnapura) на рівнині мешкають белонтії коричнуватого забарвлення.
Поведінка
Свій настрій риби виявляють за допомогою забарвлення. Як я вже говорив, мальки пофарбовані непоказно, в основі спинного плавника у них темна пляма. Це поширений спосіб обману хижаків, які ціляться в цю пляму, вважаючи, що це око риби, а насправді промахуються. Молоді риби майже мирні і боязкі. Яскраве забарвлення без смуг типова для спокійних і впевнених у собі дорослих риб. Під час переляку на тілі проступають неправильні поперечні смуги. Смугаста риба сідає на дно, ховається в рослинах і її важко знайти навіть в акваріумі. Це легко перевірити, виловлюючи макроподів в зарослому рослинами акваріумі. Помаранчево-червоне забарвлення в такому випадку сильно послаблюється. Учасники бійки також стають смугастими. У багатьох книгах описані якісь страшилки про те, що цейлонський макропод драчливий і його можна тримати тільки у великих акваріумах, одну пару на 100 літрів. Ну, власне, такі акваріуми великими вже ніхто не вважає, тепер у наноакваріумів верхня межа 50 літрів. Зрозуміло, що в тісному акваріумі самці цейлонських макроподів будуть битися. Але в просторому акваріумі об'ємом від 200 літрів, при наявності заростей рослин і риб інших видів, бійки практично відсутні. Бувало так, що зчепляться два самці після того, як пара макроподів побувала на нересті, а потім їх повернули в загальний акваріум, де живе ще кілька дорослих цейлонців. Самці в такому випадку зчіплюються зубами, і проводять один вечір в битві. При цьому вони ранять свої товсті губи так, що наступного дня ті висять клаптями. Але бійки після однієї ночівлі в загальному водоймі припиняються, губи швидко гояться. Ніяких ударів по корпусу, ніяких обдертих плавців.
Хочу звернути увагу на одну особливість цих риб. Вночі вони переважно тримаються біля дна. І якщо немає настирливих сомів, які шмигають у пошуках їжі, то швидше за все при включенні світла в акваріумі вся група риб буде триматися компактно і лежати на дні. Це нормально. Окремі особини з великої групи, навпаки, можуть вранці стояти біля поверхні, де-небудь у кутку або під плаваючими рослинами. У забарвленні таких риб зазвичай помітні смуги, вони трохи полохливі і уникають компанії. Це можуть бути самки або більше нерішучі чи переможені самці, але в цілому це не повинно викликати тривоги і через пару днів ці риби можуть вести себе більш впевнено.
Утримання
Найкраще спостерігати цих красенів в просторому акваріумі, де вони будуть жити групою. На відміну від різних гібридних виродків, червоний колір у цейлонського макропода натуральний, що буде вигідно відрізняти їх групу на тлі інших риб. Вони легко уживаються з рибами приблизно такого ж розміру і більш-менш спокійним характером. Кандидатів, які відповідають цим вимогам, багато. Це можуть бути південноамериканські цихліди, такі як скалярії, мезонаут, і представники роду Cichlasoma, а не знамениті центральноамериканські забіяки, яких за інерцією називають цихлазоми. Практично всі соми, крім хіба що самих крихітних, а також макрогнатуси і мастацембулуси. Можете спробувати також інших лабірінтових риб, наприклад, Trichogaster. Якщо хочете створити біотопний акваріум, зверніть увагу на німецьких шріланкійских риб: чорних барбусов (Barbus nigrofasciatus), купанусів (Pseudosphromenus cupanus). Температура води 24-28ºС. Цейлонські макроподи можуть жити і в порожньому акваріумі, в заростях рослин вони відчувають себе впевненіше. Люблять укриття і плаваючі рослини, під якими часом подовгу стоять. До корму не вибагливі і охоче поїдають мотиль, трубочник, мідій, креветок, а також корма для цихлид. Якщо хочете, вони будуть брати корм прямо з ваших рук і сміливо спливати вгору разом з іншими мешканцями акваріума. Звичайно, новачки пару перших днів ведуть себе боязко, але надалі ні ознак стресу, ні агресії в загальному акваріумі цейлонські макроподи не проявляють. Живуть макроподи в акваріумі довго, не менше восьми років. Окремо хочу сказати про висвітлення. Нейтральне біле світло правильно передасть забарвлення риб. Але тепле світло зробить її більш насиченою, риби будуть оранжево- червоними. Таке світло нерідко використовують в травниках, а макроподи, до речі, рослини не ушкоджують. Лампи холодного світла не рекомендуються.
Нерест
Розрізняти самця і самку складно, виразних відмінностей між ними немає. Самець яскравіший, більший, з загостреним кінчиком спинного плавника і помітно виступаючими за край перетинки променями в хвостовому плавці. У загальному акваріумі цейлонські макроподи нереститися не будуть. Висаджують пару в нерестовик на 100-200 л, без ґрунту (буду нерестити перевірю). Рослини потрібні лише в якості укриттів. Температура води на нересті 28-30ºС. Воду наливають до рівня 12-15 см. З огляду на умови в біотопі, непогано воду пом'якшити. Самець цейлонського макропода гніздо будує вкрай рідко, зазвичай він обходиться групою з великих бульбашок, плаваючих на поверхні води. Може також напустити міхурів під плаваючий лист рослини. Самка викидає за один раз близько 40 ікринок, в середньому за нерест близько 300-900 ікринок. Вони прозорі, рожеві або бурштинові, залежно від того, під яким освітленням ви станете їх розглядати. У міру розвитку ембріонів ікринки будуть темніти. Ікра легше води через велику кількість жиру і спливає на поверхню. Через один-два дні з'являються личинки, ще через три дні вони розпливаються і в цей час довжина їхнього тіла близько 6 мм. Як стартовий корм для мальків краще всього використовувати інфузорію, а через тиждень або навіть раніше перейти на науплії артемії і циклоп. Белонтії відносяться до риб, у яких за потомством доглядають обоє батьків, і самець, і самка. Відразу після нересту самець відганяє самку, а та ховається в укриттях неподалік. Але, якщо ви їх залишите в акваріумі, то зможете спостерігати як вони протягом багатьох тижнів водять за собою зграю малюків. Молодь злагодженою групою тримається за батьками. У перші дні мальки дихають як всі риби, за допомогою зябер. Але в міру росту вони все більше використовують свій лабіринт, який розвивається і починають заковтувати атмосферне повітря. У зв'язку з цим не забувайте, що повітря в виростному акваріумі не може бути холодним, він повинен бути тієї ж температури, що і вода. Цього легко досягти, якщо тримати кришку виростного акваріума закритою: лампи зігріють повітря під кришкою.
Белонтія малайська (Belontia hasselti) або стільниковий макропод другий представник роду Белонтія, що мешкає на півдні півострова Малака, в Малайзії, а також на Суматрі, Яві і Борнео. Народних назв у неї багато, але вони всі несталі і тому в літературі можна зустріти самі різні варіанти: яванський макропод, суматранський макропод, малайський макропод, архіпелаговий макропод, Java combtail, Sumatra combtail, Wabenschwanz-Makropode.
Мої підлітки з Хмельницькою пропискою:

Макропод круглохвостий або китайський (Macropodus chinensis, Macropodus ocellatus)

Батьківщина: на сході Китаю, на Тайвані і в Кореї.
Розмір: до 8 см.
Спинний і анальний плавники довгі, кінці черевних ниткоподібно подовжені. Хвостовий плавець округлої форми. Основний фон тіла жовто - коричневий з темними поперечними смугами. Спинний і анальний плавники голубуваті з червоними плямами в задній частині. Статеві відмінності: у самця кінці спинного й анального плавців витягнуті і загострені, у самки вони закруглені. Макропод круглохвостий агресивна і стрибуча рибка. В акваріумі рекомендується тримати одного самця і декілька самок. Для їх загального утримання необхідно вирощувати рибок разом, в іншому випадку самець може вбити самку, якщо вона йому не сподобається, не кажучи вже про смертельні бійки самців. Утримувати макропода круглохвостого можна з різними видами риб такого ж розміру (але тільки за умови, якщо вони вирощені разом). В акваріумі повинні бути зарості рослин (також необхідно залишити вільний простір для плавання), великі камені, гроти, коряги і т.д. Параметри води для правильного утримання макропода круглохвостого: жорсткість 5-20°, рН 6.0-8.0, температура 20 - 24°С. Необхідні фільтрація і щотижнева підміна до 30% об'єму води.
Макропод круглохвостий вживає в їжу живий корм і замінники. Нерест макропода круглохвостого може проходити як в загальному, так і в нерестовому акваріумі від 40 літрів для пари з чагарниками рослин, у тому числі плаваючими. Є основна умова для проведення вдалих нерестів - це влаштування круглохвостим макроподам так званої "зимовки" в акваріумі де вони утримуються. Температура води на "зимовці" повинна бути близько 15°С на протязі місяця, після чого повільно температура піднімається. Перед посадкою на нерест виробників протягом тижня тримають роздільно. Параметри води для розведення макропода китайського: жорсткість до 10°, рН 6.5-7.5, температура 23 - 26°С. Самець будує гніздо з піни в заростях рослин біля поверхні води. Продуктивність до 1000 ікринок. Інкубаційний період складає 2-3 доби, а через 3-4 доби мальки починають плисти і харчуватися. У цей момент видаляють самця. Стартовий корм: живий пил, коловертка, артемія.
Макропод круглохвостих досягає статевої зрілості у віці 6-7 місяців.

Гонконгский макропод (Macropodus hongkongensis)

Батьківщина: поширення - Гонконг, також був помічений поблизу Гуандун.
Розмір: від 7 до 9 см, самки менші.
Описаний в 2002 році. По окрасу подібний на Конколора і Ротрюкена, але більш блідого окрасу. На передній частині кожної лусочки велике ярке пятно, вся інша частина луски окрашена в сіро-бурий коляр. На жаберній кришці синє пятно, непарні плавники голубі з красноватым центром, брюшні – жовтуваті, грудні – прозорі. Самка блідіша и меньше самця. Нажаль, територія на якій проживає гонконгський макропод сильно підпорядкований антропогенному впливу, і частина місць його проживання вже знищена. Вид перебуває під загрозою зникнення.

Будь ласка свої запитання, спостереження щодо Макроподів прошу в цю тему. Буде цікаво взнати щось новеньке і поділитись власним досвідом.

chelovek_73 · 14.11.2013, 14:20

Існують таки види Макроподів:
Макропод звичайний (Macropodus opercularis):
- Macropodus operc. класика або червоний: (такий тримаю і розвожу)

- Macropodus operc. Blue або голубий: (такий тримаю і розвожу)

- Macropodus operc. альбінос: (такого не мав ніколи, шукаю таких)

- Macropodus operc. апельсиновий: (такого не утримую, велика рідкість)

- Macropodus operc. Super Red або гладкий: (такий тримаю і розвожу)

- Macropodus operc. sp. Blue-Red stripe, моя власна робота, схрещування супер реда + голубого = так званий "sp. Blue-Red stripe": (такий тримаю і розвожу)

Макропод чорний конколор (Macropodus concolor, Macropodus spechti): (в планах придбати)

Макропод чорний червоноспинний, ротрюкен (Macropodus erythropterus) (такий тримаю і розвожу)

Макропод цейлонский (Belontia signata), (Ceylonese combtail, Белонтия Сигната, Macropodus signatus, Polyacanthus signatus) (такий тримаю, підростає малеча, вже десь 4-5 см)

Макропод круглохвостий або китайський (Macropodus chinensis, Macropodus ocellatus) (в планах придбати)

Macropodus hongkongensis (тримаю, добитись нересту поки не вдається)

chelovek_73 · 15.11.2013, 00:17

Хочу доповнити, що існує 8 (вісім) різновидів чорних макроподів:
1). Чорний макропод (конколор), Macropodus spechti (Ahl, 1937), раніше M. concolor;
2). Красноспінний макропод (ротрюкен), Macropodus erythropterus (Herder & Freyhof 2002);
3). Круглохвостих (китайський) макропод, Macropodus ocellatus (Cantor, 1842), інакше M. chinnesis;
4). Гонконгський макропод, Macropodus hongkongensis (Freyhof & Herder, 2002);
5). Macropodus baviensis (NGUYEN & NGUYEN IN NGUYEN 2005);
6). Macropodus meatus (NGUYEN , VO & NGUYEN IN NGUYEN 2005);
7). Macropodus oligohpis (NCUYEN, VO & NGUYEN IN NGUYEN 2005);
8). Macropodus phongnhamsis VO, (NGUYEN & NCUYEN IN NGUYEN 2005).
Перші 4 (чотири) різновиди макроподів мною інформацію викладено вище. Як бачите останні 5 (п'ять) різновидів чорних макроподів відносно недавно описані і інформації по них практично нема. Єдиний з них Гонконгський макропод (Macropodus hongkongensis) описаний, але інформації не так багато і про його наявність на території України поки нічого не відомо, як і про вдалу нерести. Інші 4 (чотири) різновида - відсутні навіть їх фото. Тому цей огляд буде доповнюватись постійно, по мірі надходження нової інформаці.
Якщо в когось з акваріумістів України є такі види макроподів про які я тут згадав, будь ласка дайте знати.
Викладайте свої спостереження з утримання та розведення макроподів. Мені буде дуже цікаво поспілкуватись на цю тему. Дякую!

Роксолана · 15.11.2013, 00:24

Макропод круглохвостий або китайський (Macropodus chinensis, Macropodus ocellatus) - чудово виглядають! Будете замовляти із закордону?

chelovek_73 · 15.11.2013, 00:31

Роксолана, Так це напевно один з найкращих макроподів. Хоча вони мені всі дуже подобаються. От мої цейлони вже трошки підросли, осміліли і починають ділити територію, грають забарвленням. Я раніше не бачив щоб макропод так міняв своє забарвленняв залежності від ситуації. Хіба коли починаєш махати в акві сачком, а так окрас постійно практично однаковий, а ці... Я від них в захваті.
В мене тема про те, що я їх шукаю вже давно на форумі і ... глухо. Правда я ще не звертався до наших відомих завозчиків-оптовиків екзотичних риб на рахунок конкретно цих - рідкісних видів макроподів на територію України. Це певно буде дууууже не маленька ціна за хвіст. Але я маю надію, що колись то вони в мене таки з'являться.
Китайський круглохвостий - це окрема моя велика мрія. Я напевно в кінці цього, початку наступного місяця запитаю в Карішина за них. Але всерівно напевно сам я таку кількість на яку він робить відправку не потягну, треба буде робити колективку.

chelovek_73 · 15.11.2013, 01:27

Доречі колись навіть існували поштові марки з зображенням макропода:

chelovek_73 · 17.11.2013, 22:44

За наявною інформацією Макроподу китайському круглохвостому - єдиному зі всіх видів макроподів, для успішного нересту потрібно влаштовувати "зимовку". В більшості випадків без такої процедури вдалого нересту не буде, хоча є випадки нерестів і без такої. "Зимовка" - це утримання маточного стада макроподів круглохвостих притемпературі 10, максимум 15 градусів Цельсія. Опускати температуру необхідно повільно. Годівля при зимовці скорочується, тобто корму потрібно дуже обмаль, тому як метаболізм у риб уповільнюється. По терміну зимовки дані сильно різняться. В період зимовки скачків температури не допускається. Треба слідкувати щоб не було підняття/зниження 10-15 градусів. Після чого температура піднімається до звичайної знову ж таки повільно. Раціон поступово збільшується і оп-ля...

chelovek_73 · 02.12.2013, 20:32

Ось мої цейлонські макроподи. Трохи підросли з моменту зміни прописки. Апетит відмінний. За моїми спостереженнями їх характер самий противний з тих макроподів, які в мене є в наявності. З кормів краще беруть мотиль живий і морожений, трубач гірше. Але якщо дати декілька днів голодовки - а голод не тітка... то думаю, що і трубочник візьмуть з превеликим задоволенням. Але щось не хочеться садити їх на голодний пайок. Фото не ахті, тому прошу помідорами не закидувати, як виходить так і фоткаю. Ну нема часу сидіти і ловити хороший ракурс. Вони ж на місці не стоять, постійно гасають вправо-вліво...

chelovek_73 · 03.12.2013, 03:09

Ну на рахунок утримання і розведення зрозуміло, вище в постах описано яким чином це робиться. Тепер хочу легенько висвітлити питання вигодовування малька макроподів незалежно від їх виду і колірної морфи.
Звісно в природі вони харчуються виключно живим кормом, тобто на старті мальок може взяти тільки "живу пилюку" бо мальок дуже маленький. Якщо такої немає в домашніх умовах то прекрасно підійде культура інфузорії туфельки декілька днів. ЇЇ даємо так щоб її мальок плавав в ній і наїдався досхочу. З часом, через декілька днів можна перейти на коловертку, гриндальський черв'як, аулофорус, нуаплія артемії. Тут залежить від того хто, чим багатий. Після артемії можна переходити на заморозку моіни, циклопа, планктона, живий різаний і добре промитий трубочник. Кількість годувань повинно бути не менше як 6-8 разів на день. Потроху, але через 1,5-2 години. Знову ж таки в кого як виходить (робота і таке інше), але не менше 3 разів на день, тоді порцію потрібно збільшити, але не настільки щоб корм валявся на дні.
Знову основне правило чим різноманітніший корм в період активного росту малька макропода та й всіх лабіринтових тим швидше вони будуть рости і набирати насичений колір в подальшому. Звісно також необхідно проводити сортування малька по мірі його росту тому, що макропод росте ну дуже не рівномірно і більші екземпляри можуть запросто поснідати/пообідати/повечеряти своїми набагато меншими братами і сестрами.
Підміни вони в періоди годування робити тільки після того як мальок добряче розпливеться. Зарано зробите підміну і мальок "впаде". Нагадую, що макропод риба болотна і не страшно якщо ви запізнитесь або просто спеціально не підміните декілька днів воду.
От я коли хочу зробити плановий нерест то просто не підмінюю воду в акві (планова підміна один раз в тиждень 20%) як заплановано і як результат через два дня в загальній акві гніздо надуте. От тоді я беру самця і перевожу в нерестовик, а через добу самку - опля нерест відбувся.
Далі хочу звернути увагу тих хто по тій чи іншій причині так і не обзавівся культурами інфузорії, коловертки, а нерест відбувся в окремій акві і малька годувати необхідно. На такий випадок наша (мається на увазі забугорна) промисловість подбала про це і запустили у виробництво стартові штучні корма для мальків. Приклад приводжу на фото нижче. Це канадський корм на основі яєчного жовтка з додаванням вітамінів і мінералів і є рідиною жовтуватого кольору. Його ціна в нашому місті 45 грн, в інших містах може коливатись. Мальок його бере і не тільки макропода, а й ляліуса, гурамі, скалярії (перевірено мною), але єдиний великий недолік в тому, що дуже мутить воду. Можна також застосовувати жовток вареного вкруту яйця, цей варіант самий бюджетний.Тому після застосування таких кормів необхідно через 20-30 хвилин після годування підмінювати велику кількість води. Повірте це не легко бо малька в нерестовику просто кишить і при відсмоктуванні через тоненьку медичну трубку всерівно мальок попадає в неї і тоді приходиться гратись з виловлюванням малька поштучно з відра у зворотньому напрямку. Після того як мальок набрав розміру в 1 см можна помалу привчати їх до сухих кормів типу Аллєр, Тетра, Сера ну і т.д. Ще зауважу що стартувати на сухих кормах просто не раджу в любому випадку, мальок росте повільно і не набирає з часом тих кольорів, що потрібно. Та й на яєчних кормах теж наматись не довго сидіти, та сама ситуація, що й з сухарями.
От коротко по кормах і все. Удачі вам в піднятті малька макропода товариші!
Очікую на питання, відповім з превеликим задоволенням і поділюсь власним досвідом.

chelovek_73 · 09.12.2013, 00:13

Ось до вашої уваги декілька фото мальків моїх улюблених макроподів чорних червоноспинних ротрюкенів. Розмір від 1 до 1,8 см. Та черговий нерест моїх голубих, червоних, супер редів, їм тиждень (мальки всі переведені в один виростний аквас на 20 л). На фото видно повні білі животики після годування коловерткою.
За якість фото прошу вибачення (телефон).

chelovek_73 · 14.12.2013, 23:48

П'ять днів після того як виклав останні фото. Мальки голубого і червоного макропода ті, що на перших двох фото попереднього посту в розмірі 1-1,5 см (вік місяць) активно закрашуються, хвіст вже гарненько червоний, полоси червоні і голубі чіткі і насичені (в червоного не так добре видно червоні полоси більше коричневого. Але це все з часом. Харчування заморозка циклоп, планкон, мотиль, живий різаний трубочник - 5 разів на день. Підміна води раз в два дні по 80%.
Слідуючий виводок голубих, червоних, супер редів і біколорів зара сидить на коловертці і гриндальському черв'ячку по 5 разів на день.
Всі ростемо і розвиваємось активно. Фото трохи згодом.

chelovek_73 · 23.12.2013, 12:30

Ще 14 днів після посту #10 і маємо таких красавчиків (класика голубий, червоний) як на фото.
Видно який колір приймають малюки (фото 1,2,3,4,5). Активно ростемо і приймаємо класну окраску!
А на слідуючих фото намагався зловити як самці макропода чорного ротрюкена виясняють стосунки. Хто ж буде домінантним мужчиною? (фото 6,7,8,9,10,11). Все вирішує розмір всіх плавників, їх окрас і хто ж довше може протриматись по часу в положенні "все на показ". ну і судічи з того, що я спостерігав то переміг той самець, який на фото світліший по окрасу. Потім після отримання перемоги окрас в нього став темніший і набагато. Самок в акві немає, але пацики постійно показують один одному які вони "від'їли величезні плавники". Класне видовище, здоровенні самці і ще більші хвости - це дивовижно. Потрібно яксоь відзняти відео. Світло спецом не включав, щоб не заважати їм.
За якість фото не сваріть.

chelovek_73 · 10.01.2014, 22:24

Народ хто в межах нашої Батьківщини утримує або знає хто утримує апельсинову морфу макропода оперкуляріса? Також цікавить альбінос! Вирішив змінити своє ставлення до цієї морфи оперкуляріса і зібрати всі їх кольорові варіації.
Буду вдячний за любу інформацію.

chelovek_73 · 11.01.2014, 00:07

У В'єтнамі були описані чотири нових види макропода. У роботі про прісноводних риб В'єтнаму, що складається з трьох частин, поряд з іншими відкриттями містяться описи чотирьох нових «райських рибок» (NGUYEN, 2005).
Нам залишається тільки шкодувати, що книга написана в'єтнамською мовою, але тим не менш, можна зрозуміти, що ці риби порівнюються тільки один з одним, а не з уже відомими видами. Але якщо згадати, що FREYHOF & HERDERER провели в цій області досить глибокі дослідження, то здається неймовірним, що вони якимось чином прогавили ці чотири види. У любому випадку, у книзі дані види порівнюються тільки між собою.
Отже, ось ці нові види:
• Macropodus baviensis NGUYEN & NGUYEN IN NGUYEN 2005.
видову назву було дано за назвою округу Са Ві на північний захід від Ханоя.
• Macropodus meatus NGUYEN , VO & NGUYEN IN NGUYEN 2005.
назва вказує на малюнок риби з поздовжніх ліній.
• Macropodus oligohpis NCUYEN, VO & NGUYEN IN NGUYEN 2005.
у цих риб кількість лусочок в горизонтальних рядах менше, ніж у інших видів.
• Macropodus phongnhamsis VO, NGUYEN & NCUYEN IN NGUYEN 2005.
назва виду пов'язано з Національним парком Пхонг - Нха в центральній частині В'єтнаму.
На жаль, малюнки та фотографії риб не дуже гарні і показують, що самі законсервовані екземпляри були поганої якості.
Майбутнє покаже, чи дійсно ці риби відносяться до нових
видів, або ж мова йде про синоніми.

chelovek_73 · 16.02.2014, 02:31

Мені часто надходять запитання по телефону або в приват:
1) який повинен бути нерестовик для нересту макроподів?
2) яке обладнання, рослини потрібні у нерестовику?
3) яку воду краще заливати?
4) і як взагалі проходить нерест, чим годувати малька?

Коротко відповім на ці запитання.
1). Для проведення планових нерестів макроподів любого виду або колірної морфи підійде звичайний прямокутний акваріум починаючи з 5 літрів. Особисто я використовую нерестовики на 10 літрів. Обов'язково повиннебути покровне скло або кришка по причині того, що макроподи в період нересту дуже збуджені особливо самці і можуть вискочити з нерестовика. Найчастіше випригують самки так як самці їх в період побудови гнізда та на протязі нересту ганяють і б'ють.

2) З обладнання в нерестовику не потрібно нічого окрім нагрівача і якоїсь схованки для самки. У якості схованки я використовую просту пляшку з-під мінеральної води об'ємом 1-1,5 літри. Для цього рівно зрізається дно пляшки (щоб пляшка могла стояти на дні нерестовика). З того ж боку вирізається невеличкий отвір-вхід щоб самка могла запливати туди ховаючись від самця. Кришку з пляшки потрібно зняти, таким чином самка перебуваючи в середині пляшки буде мати змогу дихати повітрям - а це головне. Особисто я взагалі ніяких рослин в нерестовик не кладу, такої необхідності нема.

3) Воду для нерестовика найкраще брати з загального акваріуму де жили макроподи. Вода має бути обов'язково "старою" тобто перед тим як ви робите підміну води. Якщо у вас нерестовик на 10 літрів (в моїй ситуації) то води з загальної акви береться не більше 7-8 літрів. Температура в нерестовику піднімається на 2 градуси вище ніж у загальній акві де жили макроподи. Наголошую ще раз, що свіжої води підливати не потрібно, нерест проходить тільки на "старій" воді. Макропод риба болотна!!!

4) Коли відсаджуєте пару на нерест то відсаджувати можна одночасно самця і самку. Останню потрібно саджати відразу в підготовлену пляшку повернувши отвір таким чином щоб ні самка не змогла виплисти звідти ні самець не міг заплисти в середину пляшки. В такому варіанті пара сидить до тих пір поки вони не будуть готові до нересту. За ті декілька днів, що пара буде в нерестовику, самець почне будувати пінне гніздо на поверхні води. Гніздо займає значну кількість нерестовика (хоча є такі самці які взагалі гнізда не можуть побудувати і це не страшно, нерест всерівно пройде). Стимулом для побудови гнізда є перебування самки в нерестовику, але самець не має змоги нанести їй пошкоджень так як самка знаходиться в середині пляшки. Часто таке буває, що самець може самку просто вбити своїми залицяннями до неї, а пляшка цьому перешкоджає. Про готовність до нересту видно по їх поведінці. Самець стає менш агресивний по відношенню до самки, а самка перестає його боятись. В цей момент пляшку потрібно повернути отвором таким чином, щоб самка могла час від часу випливати з неї і при необхідності знову туди запливати щоб відпочити під час самого нересту. По закінченню нересту самку потрібно негайно забрати з нерестовика бо самець просто її вб'є!!! Приблизно через одну добу з'являється личинка, а ще через 5-6 діб мальок починає самостійно плавати і починає харчуватись. В цей момент самця потрібно забрати з нерестовика і ставимо аерацію, так як мальок макропода дихає киснем з води зябрами і тільки після приблизно трьох тижнів життя починає розвиватись лабіринтовий орган. Тому аерація просто необхідна правда не сильна.
Малька починати годувати в ідеалі з інфузорії, але якщо такої в наявності нема то можна почати з вареного вкруту жовтка курячого яйця. Зауважу, що жовток дуже мутить воду і давати його необхідно маленькими порціями і після годування потрібно підмінювати воду до 70-80%. Годувань повинно бути не менше 5-6 разів на день. Краще звісно як я вже писав починати з інфузорії і через 2-3 дні переходити на коловертку (прісноводну або солоноводну) в кого яка є. Годувати так само невеликими порціями по 5-6 разів на день. Порції корму збільшуються по мірі росту малька.
Я проводив експерименти годуючи жовтком (далі описано не для початківців): Оффтоп. Такий експеримент я проводив всього два рази.
Після коловертки переходимо на артемію живу або якщо нема такої можливості то можна артемію декапсулювати. Надалі з ростом малька його треба сортувати. Вони ростуть дуже не рівномірно і більші за розміром мальки пригнічують менших, останнім попадає менше корму і було замічено явний канібалізм. Навіть якщо менший за розміром мальок не влазить в рот більшому за розміром мальку то всерівно той буде його намагатись з'їсти. Був свідком такого, з рота одного малька стирчала тільки голова меншого малька. Сортування полягає у тому щоб більшого малька пересаджувати у окремі акваріуми по мірі їх росту. Надалі з ростом малька переходимо на заморозку - циклоп, планктон, дафнію. Далі живий різаний і промитий трубочник. Об'єми акварумів постійно збільшуємо по мірі росту малька.
Наголошую, що стан, розмір і колір макроподів на пряму залежить від раціону годування. Чим різноманітніший і якісніший корм тим мальки краще ростуть і кращий мають окрас. Звісно не останню роль відіграє маточник.

Ну от коротко відповів на основні запитання по нересту та вирощуванню малька макропода. В любому випадку можете запитувати й надалі, якщо всетаки щось не зрозуміло.