IAPLC 2014 - поїздка в Японію ===www.aquaforum.ua===
Вітання усім , хто заглянув в тему про мій звіт по подорожі до Японії .
Не буду томити читачів нудним вступом , тому одразу перейду до самої розповіді. А розпочинається вона з того , що одного літнього дня я , вже сьомий рік поспіль, тремтячими руками відкриваю сайт міжнародного конкурсу дизайну рослинних акваріумів IAPLC , щоб дізнатись результати . Побачивши своє ім'я на 22 місці в моїй уяві одразу спалахнули спогади поїздки в Японію в 2010 році . Надзвичайно сильно захотілося потрапити туди знову , ще раз пережити ті емоції , ще раз поринути в незабутнє свято .
Поступово , мої бажання переросли з віртуальних в цілком реальні . В деталях згадував підготовку до першої поїздки .
Пошук варіантів подорожі
Кілька днів поспіль я підраховував скільки потрібно часу та ресурсів , щоб спланувати поїздку , чи встигну я все правильно підготувати . З колегами радився про можливі варіанти моєї подорожі на урочисту церемонію нагородження переможців конкурсу . Чіткого варіанту так і не знаходив .
Але я вирішив не здаватися та зателефонував своєму другу Олександру Бешлезі . Спочатку я хотів дізнатися його думку , чи можливо знайти спонсора для такої поїздки . За кілька днів , з допомогою Олександра , мені було вирішено найголовніше питання - фінансова підтримка поїздки . Спонсором моєї поїздки на батьківщину природного акваріума стала компанія Tetra та її дистриб'ютор в Україні компанія Сузір'я.
Складання плану поїздки
Після владнання усіх фінансових питань я почав підготовку до поїздки в Японію . Не секрет , що першу мою подорож планував завсідник японських вечірок Олександр Тарасенко , директор компанії Неомарін в Москві . А тепер готувати доводилось самому : переговори з японцями по питанню візової підтримки , пошук та бронювання авіарейсу , вибір та бронювання готелів відповідно до майбутніх маршрутів , ознайомлення з рухом поїздів та інше .
Коли вже усе було підготовлене , залишилось тільки за день перед вильотом зареєструватися на рейси , та чекати на час , коли мене , вкотре , проводжатимуть мої рідні .
23.10.2014
Вокзал Івано-Франківськ
Перед самим виїздом я ще раз перевірив усі речі і вирушив до першої точки мого "короткого" маршруту , а саме на івано-франківський вокзал . Постійна напруга від утримування в голові величезного плану моєї подорожі , забирала багато сил , і я міцно заснув, аж до ранку. А з ранку був трансфер до новенького терміналу D бориспільського аеропорту на автобусі Sky Bus .
24.10.2014
Південний вокзал Київ
Новий термінал , який залишився після чемпіонату Євро 2012 , мене приємно здивував . Він був так само зручним , як і новий термінал львівського аеропорту , й не менш красивим
Аеропорт Бориспіль
Пройшовши паспортний контроль , здачу багажу та митницю , я знайшов ворота вильоту свого рейсу. Не можу пояснити точну причину чому , але мені дуже подобаються аеропорти , вони , як портали в щось нове , цікаве ...
Як це буває в Україні і не тільки , перед самим вильотом змінилися ворота . З першого поверху на другий , тобто тепер не потрібно було виходити на мороз в автобус , який довозить пасажирів під трап , а просто перейти по висувній кишені в салон літака .
Переліт Київ - Хельсінкі
В літаку, ще один приємний сюрприз чекав на пасажирів - замість Ембраера нам подали Боїнг . Але на цьому приємні сюрпризи закінчилися в авіалініях МАУ . Платне меню , з зовсім не українськими цінами . Хоча і часу на переліт було не багато та , на мій погляд , не складно для авіакомпанії подати пасажирам бодай чай чи воду безкоштовно . Враження про наші авіакомпанії продовжаться по дорозі назад . Тепер тільки про приємне і цікаве.
Посадку наші пілоти зробили досить професійно , не дивлячись на сильний вітер , характерний для країн Скандинавії в цю пору року . По дорозі я підключив роумінг .
Аеропорт Вантаа
Легка посадка в аеропорту Вантаа (Хельсінкі) додала впевненості та відваги на наступний рейс . Я одразу зателефонував своїм рідним . До наступного перельоту залишалося більше двох годин . Згідно свого плану я прийнявся вивчати термінал 2 для того , щоб швидко зорієнтуватися по дорозі назад , коли часу на пересадку буде всього 35 хвилин .
Великий аеропорт Вантаа був такий самий , як і ціни в ньому . Відчутно одразу , що заробляють фіни , їхні сусіди шведи та норвежці , досить не погано Як і в кожна цивілізована країна , Фінляндія багато уваги приділяє комфорту своїм громадянам та гостям . Надзвичайно зручні та чисті туалети , спеціальні зони WI-FI з розетками для підзарядки своїх пристроїв , інформаційні стенди і так далі .
Переліт Хельсінки-Токіо
Ближче до часу вильоту збільшувалась кількість пасажирів азійської зовнішності . Хто по роботі , хто в туристичну поїздку а хто в гості .
Першими в літак зайшли пасажири бізнес класу , за ними усі решта .
Літак був просто величезний . Здавалося , що така конструкція ніколи не зможе піднятися в небо .
Після успішного зльоту літака, усі пасажири та члени екіпажу дещо розслабилися і почали шукати чим зайнятись . Хтось дивився фільм жахів , хтось грав в гру . Багато пасажирів прийнялись одразу спати , а стюардеси готувалися перший раз "накривати на стіл" )) Я не знаю , чи спеціально на фінських авіа лініях стюардеси і стюарди старші сорока років , але порівнюючи з молоденькими працівницями на МАУ , в мене складалося відчуття , що мені набагато спокійніше коли обслуговуючий персонал дещо старшого віку . Це сприймалося , як турбота більш досвідченої людини .
Під час нашого першого "застілля" я познайомився зі своїм сусідом , японцем , Томоя Каваніші . Надзвичайно ввічливий , розумний і добрий представник своєї країни . Томоя розповідав мені про свою поїздку в Фінляндію , про обмін досвідом , про те ким він працює , про Токіо - різні цікаві місця , куди не завжди приїжджають масово туристи .
Він на рік за мене старший, і нам було дуже комфортно з пошуком тем для розмов . П'ять годин безперервно ми спілкувались , аж поки обом не захотілося спати . До речі , з його слів , в Японії досить чітко знають про сьогоднішню ситуацію в нашій країні.
Приземлились ми так само легко , як і злетіли . Телефон мій в Наріта , на відміну від Хельсінки , ніяк не хотів знаходити мережу , і я дуже переживав , що не можу зателефонувати додому .
25.10.2014
Аеропорт Наріта
Цього разу мій літак під'їхав під термінал 2 . Відстань від кишені літака до, неймовірно довжелезної , черги на паспортний контроль здавалась безкінечною . Ми йшли і йшли , то своїм ходом , то на траволаторі . Нарешті , після усіх черг паспортного контролю , митниць та забирання багажу , я вийшов в величезний зал , де можна було обміняти гроші та придбати квиток на потрібний поїзд . Ще раз переконався у перевазі знання англійської мови . Не всі японці , що на питання" Do You Speak English? "відповіли "Yes I Do" , знають її досконало , та цього і не потрібно було . Достатньо було вказати напрямок та кілька основних слів і все ставало зрозумілим
Гроші мені розміняли по дуже хорошому курсі і , як це заведено в Японії , поклали їх у спеціальний паперовий пакетик , в якому до кінця поїздки зберігалася металева японська валюта))
Переїзд в Keisei Limited Expres
В інформаційному бюро я довідався , що до офісу Кейсей потрібно спуститися вниз по ескалатору . Офіс знаходився по правій стороні .
Я вистояв невеличку чергу за двома молоденькими японками , і запитав , чи можна придбати квиток на потрібний мені поїзд . В Кейсей , по маршруту з аеропорту Наріта, йде два види поїздів - швидкий , Кейсей Лімітед Експрес , та дуже швидкий , Keisei Sky Line . Я придбав квиток на перший . Потім в касира запитав, як пройти на мою платформу, і вже за хвилину я сидів в поїзді . По дорозі , через одну зупинку, біля мене сіла молоденька туристка . Слов'янської зовнішності та з відповідним акцентом, вона запитала , чи вільні біля мене місця . Скоріш за все, це був перший крок з її сторони , щоб просто познайомитись, адже вагон був майже пустий , і серед усіх пасажирів слов'янської зовнішності був тільки я Звали її Ліза . Приїхала відпочити з Новосибірська . В мене була можливість побільше дізнатися в неї про Японію і Токіо зокрема , а в неї можливість розповісти свої враження про цю дивовижну країну . Вийшли ми разом на останній зупинці поїзда - Уено . Кожен з нас продовжив свій шлях - я в готель , Ліза в аеропорт Ханеда .
Готель Kinuya
Вийшовши на вулицю , зі станції лінії Keisei , мене чекала дорога до мого готелю . Пролягала вона через пішохідний перехід
Саме стільки я , щоразу , проходив від готелю до станції Уено . Дуже зручне розташування готелю позитивно впливає на ваш настрій та подальше перебування в новому місці .
Ще з першої поїздки я помітив , як деякі японці переходять дорогу на червоне світло, і не завжди на пішохідних переходах. Все-таки , в постійному ритмі законослухняності, їм деколи хочеться порушити, навіть зовсім незначні , правила . Але , що стосується авто , то тут виключень бути не може. Японцям навіть в голову не може прийти порушити правила знаходячись за рулем свого автомобіля. Готель виглядав так само як в Google Earth та Booking
Парк Ueno
Поселення в готель , за правилами , здійснювалось з 13:00 , і в мене було дві години , щоб здійснити перше знайомство з новим районом . Мій готель був розташований в досить цікавому місці . Окрім того , що до нього дуже зручно добиратися , тут ще було багато привабливих для туристів місць . І одне з них парк Ueno - місце дозвілля мешканців столиці та туристів .
Вуличні музиканти та актори з веселими виставами , продавці сувенірів та швидких закусок, все це на фоні буйної зелені реліктових дерев парку та історичних пам'ятників .
На території парку розташовані такі установи , як : Святилище Toshogu , Національний музей , Музей західного мистецтва та Столичний музей .
Поруч з парком , побудований більше ста років тому Зоопарк Ueno. Про нього я розповім пізніше. Одне з місць , яке я планував відвідати , але так і не дійшов , була копія синього кита в натуральну величину, біля Національного музею науки та природи .
Готель Kinuya
Далі я повернувся в готель Kinuya - невеликий, але досить комфортний . При вході стійка адміністрації та полиці з інформаційною літературою для туристів . Далі затишне фойє з обов'язковим для усіх готелів автоматом з різними напоями . На сьомий поверх ліфт мене підіймав за лічені секунди . Змучений від такого навантаження, як переїзди , перельоти та прогулянки парком , я , на кілька годин поринув в міцний сон . Навіть не пам'ятаю , як заснув .
Sumida Aquarium
Прокинувшись, я швидко зібрався для першого свого маршруту - Sumida Aquarium в Tokyo Sky Tree . Ввічливий адміністратор мені на карті показав , як пройти до автобусної зупинки з потрібним мені маршрутом автобуса. Місцеві японці на зупинці мені допомогли потрапити в мій автобус та розрахуватись за проїзд .
Поруч з водієм карта , на якій вказані усі зупинки та пам'ятки , що лежать на маршруті . Кожна зупинка декілька разів , на кількома мовами оголошується в динаміки салону автобуса . Розрахунок за проїзд при вході в автобус , через автомат, який без проблем дасть вам здачу . Вартість поїздки визначається за схожим з метро , чи JR принципом . Визначаєте зупинку , потрібну для вас, по схемі дивитесь скільки єн потрібно заплатити , щоб автобус вас довіз до неї. Цю суму кидаєте в автомат поруч з водієм . Все.
Залишалась одна зупинка до Tokyo Sky Tree, а верхівку вежі вже не видно було у вікно - її висота становить близько 634 метри .
Вражаючі розміри . Мюнхенська телевежа , на якій мені довелося побувати в 2012 році , навіть до половини не дотягує.
І ось довгоочікувана мить - вхід в Sumida Aquarium . Я собі уявляв свою реакцію, коли побачу ці гігантські акваріуми , а все було зовсім не так . По фотографіям в інтернеті мені було тяжко зрозуміти розміщення акваріумів . Тому для вас я зробив панорамний знімок , щоб , можливо , для когось прояснити це питання.
Першим мене зустрів 4х метровий акваріум з суцільного скла . Ребра жорсткості та бокові стінки були повністю монолітні .
Далі були два порівняно маленькі акваріума зліва від нього . Усі виконані в стилі U - подібної композиції .
Справа мене зустрів 7ми метровий акваріум та акваріум з німфеями .
Для не прискіпливого глядача акваріуми могли здатися повністю ідеальними , та я все ж знаходив дрібні недоліки в них Не у всіх рослин стан такий , як це хочеться бачити в акваріумах з продукцією ADA . Але більшість гідрофлори та гідробіонтів викликала тільки захват .
Також я відчував любов Такаши Амано до певних видів рослин . Наприклад Hygrophila pinnatifida - її дуже часто використовує майстер в своїх акваскейпах останніх років.
Дуже мені сподобались райдужні Melanotaenia boesemani . Але найбільше запам'ятались зарості латаття.
Враження ніби ти , дійсно , сидиш на дні озера та споглядаєш на надводне листя німфей .
Окрім природних акваріумів виконаних компанією ADA , в Sumida Aquarium є ще й справжній океанаріум .
Власне кажучи, такі маршрути потрібно проводити в кілька етапів , оскільки перегляд морських акваріумів , експозиція яких продовжується далі , супроводжувався свіжими яскравими спогадами про прісноводні акваріуми .
На виході з виставки , я пройшов через магазин іграшок та сувенірів на тематику усього , що побачив в Sumida Aquarium, і таки спокусився на деякі подарунки
Коли я вийшов на вулицю , уже було темно . Крізь легкий туман , телевежа Tokyo Sky Tree виглядала ще загадковіше та яскравіше ніж в день .
Після Sumida Aquarium я зайнявся пошуками місця де можна повечеряти . Оскільки мережу мій телефон знайшов пізно вночі ( після того як я включив 3G ) з друзями я зміг зв'язатись аж на другий день , тому вечеря в мене була в дещо самотня
Вибір ресторану я проводив по рекламним стендам з фотографіями блюд та їх восковим копіям . Копії дуже реалістичні , і що саме цікаве блюда які вам принесуть практично не відрізняються від них . І це не може не радувати
Приємний веселий помічник адміністратора закликав гостей в ресторан жартами та широкою посмішкою . І для мене місце знайшли за кілька секунд . Я швиденько замовив собі суши сет з різними видами м'яса тунця , вугра , креветок та червоною ікрою і асорті темпуру . Різницю з тим , що готують в наших ресторанах японської кухні я порівнювати не буду , оскільки не усі страви і в Японії мені смакували Ціна за таку мою вечерю була не маленькою в переводі на гривні .
Позбавлений голоду я повернувся в готель , щоб продовжити спроби швидкої адаптації до місцевого режиму .
Після тяжкого але цікавого перельоту та зміни часового поясу , сон все ніяк не хотів приходити в гості . Заснути вдалося аж під ранок - ну зовсім не так як я собі планував та читав в рекомендаціях Та навіть тих кілька годин відпочинку мені вистачило , щоб провести найважливіший день подорожі весело та бадьоро .
26.10.2014
Я підготувався до важливого дня і пішов на сніданок в ресторан готелю .
Атмосфера ресторану була, як у голівудському фільмі - місцевий відвідувач, похилого віку , біля вікна , неквапливо насолоджувався ранковими стравами від шефа. Шеф-кухар , щось старанно готував, і все це на фоні ретро дизайну у витриманому стилі . Офіціантка підійшла до мене, і в звичній манері почала вказувати на те , що її знання англійської не перевищують рівень достатній для того , щоб клієнт зробив навіть простеньке замовлення, й покликала кухара . Кухар теж не порадував лінгвістичним різноманіттям , але, все ж таки , здогадався принести меню з фотографіями . Фотографій комплексного сніданку було дві - різницю між ними я так і не помітив . Можливо, японською мовою , десь було вказано про величину . Сніданок був надзвичайно вдало збалансований , смачний , легкий та ситний . Невеличка філіжанка , схожого на гороховий, крем-супу , маленька порція суміші салатів з заправкою , що нагадувала легке картопляне пюре з сметаною , тост з білого свіжоспеченого хліба і кава ( не дивлячись на те , що чітко вказував на чорний чай , принесли все таки каву
Після сніданку , я вирушив до Міжнародного Токійського Форуму .
На станції Уено я придбав квиток на поїзд JR лінії Yamanoto , попередньо вирахувавши його майбутню вартість на величезному табло.
Вартість квитків від станції де ти знаходишся збільшується пропорційно радіально .
Одним із місць , які я запланував собі побачити , був ресторан найкращого повара Японії з суші , Jiro Sukiyabashi. Його ресторан відвідували найвідоміші люди планети , від Арнольда Шварценегера до Барака Обами . На жаль , 26 жовтня була неділя, і ресторан був закритий в цей день , як я потім дізнався . А привів мене до нього молодий японець , якого я зустрів перед пішохідним переходом . Я попросив його допомогти мені знайти цей ресторан , і він люб'язно погодився . На своєму Iphone він швиденько знайшов потрібну назву , а в навігаторі адрес і сказав , що відведе мене туди . Буквально два повороти, і ми були на місці - ресторан знаходився біля одного з входів на станцію метро Гінза . Вхід був закритий , але я вже знав де саме цей ресторан , і як до нього легко дістатись .
Часу до початку реєстрації на церемонію в мене залишалось не більше пів години, і я пішов до будівель Токійського Міжнародного Форуму .
Токійський Міжнародний Форум
При вході усіх учасників зустрічали працівники ADA з розпізнавальними таблицями і вказували куди пройти далі .
Я піднявся на ліфті до залу в якому і повинна була відбутись урочиста церемонія нагородження усіх переможців конкурсу дизайну рослинних акваріумів 2014 року .
Перед входом в зал мене зустріла Румі Кізава - виявилось , що це не містер Кізава , як я собі уявляв в приватному листуванні, перед підготовкою усіх необхідних документів в посольство , а досить приємна , весела дівчина з не типовою для японок поведінкою . Жарти дуже схожі на європейські і розкутість більше нагадувала наших дівчат , аніж класичний образ "гейш", який виріс в моїй уяві . Від неї я отримав фірмову сувенірну футболку компанії , значок , план вечірки та дистанційний радіо перекладач .
Далі я зустрів Масаші Оно - відомого японського акваріумного дизайнера ( мабуть , єдиний , хто має таку кількість нагород , та не пропускав участі в конкурсі від самого його початку ) і мого колегу . Він мені багато в чому допоміг під час підготовки до поїздки . А найголовніше , він мені допоміг знайти рідкісний екземпляр конкурсного каталогу 2007 року та каталог фонових малюнків художника ілюстратора студії Гіблі Кадзуо Ога . Після коротенької бесіди з паном Оно , до мене підійшов Андрій Нос - дистриб'ютор продукції ADA в Україні .
Після реєстрації в нас залишалась менше години до відкриття урочистої церемонії і ми з Андрієм пішли в кафе на першому поверсі Форуму , де поділились враженнями від перельотів , готелів і тд .
Ближче до початку ми знову піднялись наверх . Багато знайомих облич - працівники компанії ADA , дистриб'ютори , відомі аква дизайнери та просто гості зі всього світу по трохи заходили в залу і займали свої місця .
Коли усі зайняли свої місця , Урочисту Церемонію Нагородження Переможців Міжнародного Конкурсу Дизайну Рослинних Акваріумів оголосили відкритою .
Я одягнув свій портативний перекладач і знайшов канал по якому відбувався синхронний переклад . Далі були промови суддів , відео дистриб'юторів котрі не змогли приїхати і перегляд робіт учасників .
Як це заведено було на урочистих церемоніях нагородження IAPLC , почався показ робіт усіх учасників , хто був присутній в залі починаючи з найнижчого місця . Поступово дійшли до показу робіт переможців . Спочатку роботи Honor prize, усі з 27 по 8 місце , без винятку , навіть якщо учасник не приїхав на церемонію . А тих учасників , які знайшли можливість бути присутнім , чекав подарунок у вигляді індивідуальної оцінки одного з почесних суддів конкурсу .
Підійшла черга до моєї роботи під номером 22 , з назвою "Вечірні квіти" . Загалом критика була правильною .
На одному з ресурсів я прочитав , що роботи цього року прісні за винятком ГранПрі. Я згоден , що перше місце цього року це не просто прорив в акваріумному мистецтві , але з такою низькою оцінкою решти переможців я не згоден . Скоріш за все це були слова ображеного учасника . Насправді, цього року можна побачити достатньо багато цікавих і сильних композицій з новим , свіжим баченням .
Далі йшли бронзові , срібні та золотий призери і переможець конкурсу .
Після огляду усіх робіт послідувало саме нагородження учасників з 27 по 1 місце .
Кожен отримав Грамоту , металеву пластину та грошову винагороду .
Відеозапис церемонії нагородження
Після закінчення , усі учасники спустились на 0 поверх в одне із кафе на фуршет .
Описувати фуршет немає змісту . Усім й так відомі атмосфери на таких заходах Ближче до закінчення я з друзями вирушив на пошуки місця вечері в одному з токійських ресторанів .
Центральну вулицю столиці допоміг нам знайти навігатор . Визнаю , в цей раз нам було легче знайти затишне місце , аніж в 2010 році. Ресторан запропонував я , після чого усім з компанії стало дуже весело - виявилось , що саме цей ресторан вже два вечори поспіль , без мене відвідували мої друзі . Ресторан був в традиційному стилі .
Меню було дуже різноманітне , а страви приносили досить швидко .
За столом ми весело провели час . Затишний заклад сприяв позитивному настрою . Після вечері ми роз'їхались по своїх готелях .
Друга ніч в Японії пройшла дещо спокійніше . Заснув я вже не під ранок .
Не дивлячись на мою домовленість з адміністратором готелю , про зберігання валізи до мого повернення за кілька днів , я т на всякий випадок , взяв її з собою в Ніігату .
Відповідь: IAPLC 2014 - поїздка в Японію ===www.aquaforum.ua===
Дякую, за чудову, яскраву розповідь в цей нелегкий час!
Вкотре приємно вражена чудовою пропорційністю і неперевершенним відчуттям краси у Такаши. А також цікавою технологією лиття акваріуму !? Непентес в природі? Вражає!
Задоволена, що саме ви гідно представляли нашу славну Україну!
Бажаю вам поїхати і в Амазонію ( побачити Вікторію і не тільки!!!) Повірте, краса неймовірна, як і розміри!)
Re: IAPLC 2014 - поїздка в Японію ===www.aquaforum.ua===
я в шоке!!!!! на форуме можно сказать новичок, и первый раз вижу нечто подобное - это настолько увлекательный рассказ))))) во-первых автор - поздравляю - 22 место - на мой взгляд очень достойно, а ваш рассказ, я как будто посмотрела фильм)))))) склоняю голову)))))))))))) желаю вам в дальнейшем еще больше призовых мест, и стольже интересных рассказов, спасибо вам))))))))
и да, я и раньше была в восторге от этой страны, ну а теперь - я точно знаю я когда-нибудь побываю там))))))))))))
__________________
Ничто так не ограничивает действия, как фраза: "Делай что хочешь!".
Пользователь, который поблагодарил mur007m за данный пост:
Re: IAPLC 2014 - поїздка в Японію ===www.aquaforum.ua===
Огромное спасибо за очень увлекательный рассказ. Фото суперские, особенно фото аквариумов и природы Японии. До сих пор под впечатлением и хочу в сам побывать там)).
__________________
2 пользователей поблагодарили Dobriny2 за данный пост:
Як і в кожна цивілізована країна , Фінляндія багато уваги приділяє комфорту своїм громадянам та гостям . Надзвичайно зручні та чисті туалети , спеціальні зони WI-FI з розетками для підзарядки своїх пристроїв , інформаційні стенди і так далі .
Линейный вид
