Акваріуми "від Володі"

[Тарас]

Ось і знайшов момент описати прроцес придбання нового акваріума (хоча придбав ще місяць тому) – може, комусь знадобиться. Маючи гіркий досвід з акваріумом “від Шури” (з магазину Акваріумна риба на Сімферопольскій, шкода, пост з описом митарств пропав після аварії бази), і не маючи фінансів на фірмовий, я вирішив піти на “Пташку”. І замовити банку в першого-ліпшого. Зіграти, так би мовити, в різновид російської рулетки.

Першим-ліпшим (як виявилося згодом, справді “ліпшим”) виявився чолов’яга років за 40, котрий представився Володимиром. Стоїть він першим або другим в ряду з акваріумами (від входу повернути трохи вправо). Акваріум на 250 л (100х50х50, під малавійців) та кришку він погодився зробити та доставити на місце за 100 вбитих єнотів.

Перше, що приємно вразило в порівнянні з «фірмачами», це темпи. Від моменту «першого контакту» до доставки готового акваріума минуло менш ніж 5 діб. Друге – це ставлення до клієнта. Отримавши замовлення в неділю, в понеділок пан Володимир ганявся за мною по місту зі зразками обшивки для майбутньої кришки, перепитував, чи написана ним розписка про отримання завдатку відповідає моїм побажанням, і робив щоденні телефонні донесення про процес «акваріумобудування». В п’ятницю вранці (а не за тиждень, місяць і т.д., як то було з Акваріумною Рибою) акваріум став на нову підставку.

Щодо якості “продукту”, то я б теж визнав її більш ніж непоганою. Акваріум зроблено з 8-мм скла хорошої якості (на зрізі воно дає ледь сірувату барву), з ребрами жорсткості і масивною стяжкою. Кришка під 2 люмнісцентні лампи (більше я не хотів, все рівно рослини в цей акваріум попадають для поїдання , за вийнятком яванського моху, його регулярно жують і випльовують; вигляд у нього відповыдний ), а рибам, здається, байдуже. Якість кришки далеко краща, ніж у “шуриному” акваріумі. Є люк для годування риб на всю довжину кришки. Те, що він зі скла, спочатку насторожило (розіб’ється ж), але згодом навіть сподобалося. Товстеленне (більше 1 см) скло, при незначних розмірах битися і не збирається, а підсвічене знизу лампами виглядає... ну, як сканер з напівпрозорою серединою.

Не обійшлося і без мінусів. Двох – більшого і маленького. Більший полягає в тому, що електрообладнання не надто водостійке, тому в комплекті з акваріумом було видано покривне скло з двох половинок. Що істотно зменшило перевагу люка “на всю довжину” – тепер доводиться “цілитися” кормом у щілину. І маленький – під самоклейкою на кришці в одному місці було трохи повітря. Яке повітря з допомогою голки і пристрасних погладжувань доводилося видаляти самостійно.

Але загальне враження – цілком позитивне. “Кустарі”, принаймні в особі пана Володимира, виявилися людьми симпатичними і професійними.