зовнішній біофільтр

Привіт.
Скажіть, будь-ласка, наскільки обгрунтованою є думка використовувати у якості наповнювача до зовнішнього (старий зразок) фільтра живих нитчастих водоростей (і фільтруюча маса і повітря - навіть при виключеному компресорі)?

[Ихтиолог]

В качестве фильтрующей массы, не думаю что это обоснованно. Синтепон в этой роли выступит гораздо лучше.
Чтобы зеленые водоросли выделяли кислород, их нужно постоянно освещать, затраты еще большие чем при аэрации.
А вот использование водорослевых фильтров в качестве конкурентов с обростаниями, это очень старая идея, которая достойна внимания. Для жизнедеятельности водоросли используют теже питательные вещества, чтои высшие растения, но кроме того они конкурируют между собой, и определенное количество специально культивируемых водорослей способно сдерживать рост на остальных полезных площадях.

Подібну тему я прочитав у старій книжці з акваріумістики Шереметьєва. Суть постановки питання наступна:
1) Бактерії мруть, коли я виключаю компресор, а відповідно аератор і фільтр не працюють.
2) вищезгаданий автор говорить про те, що не слід закривати кришку зовн. фільтра - раз, і по-друге - фільтр, котрий заповнюється рослинами сам по собі дихає, оскільки рослини виділяють кисень навіть за відсутності його подачі аератором.
Що стосується світла - у мене кут, на якому примощено фільтр з рослинами висить у напрямку і недалеко від вікна.

Плюс, забувся - отвори між фільтр. блоком і тим, що із чистою водою - між ними заглушка із мочалки, як механічний фільтр.

Запропонований мною метод не панацея, але виходячи із факту робочого дня я змушений вмикати систему фільтр-аератор лише після приходу і, відповідно, використання набридлих нитчастих водоростей може бути тим самим шуканим алгоритмом.
Власне кажучи, саме нитчасті водорості, чи, правильніше - рослини ростуть (теоретично), де завгодно і дуже швидко, аби лише було світло. Підозрюю, що я сплутав водорості рослини і попередньому пості, хоча той же Шереметьєв говорить про використання наясу і ряски, припустимо. А нитки, як на мене, при щільній утрамбовці досить таки непогані, сподіваюся.

ПС, Синтепон використовував, але завдання полягає у настройці саме біофільтра, котрий працював би за відсутності господаря)

ПСС,
Отже, з дозволу, моя схема полягає у наступному:
1) старий зовнішній фільтр з трубками.
2) між блоками у фільтрі - заглушка з мочалки. Вона виконує роль механічного фільтра.
3) Вся каністра повернута до вікна і освітлюється.
4) на дно блоку, де має бути фільтруюча маса кладеться невеликий аератор, зверху - маса нитчастих рослин і придушується невеликим камінцем. Таким чином 8 годин на день процес іде однозначний. Після виключання повітря для бактерій виробляють вже рослини.
5) Камера з відфільтрованою водою теж заповнюється цими невибагливими рослинами.
6) Вся каністра не закривається лючком а, відповідно, її поверхня теж перебуває на повітрі.
7) Миється лише мочалка.

?

[Антошка]

Як на мене, найкращий біофільтр - велика кількість рослин у акваріумі.
По-перше, надійно - не треба морочитись з зайвою технікою.
По-друге, ефективно - вищі рослини у гарних умовах депонують біогени на порядки краще за водорості.
А по-третє - це просто гарно.

Це все звісно прийнятне, якщо у тебе не акваріум з малавійцями, чи з метінісами і паку.

З твоїм акваріумом, Сомик, я б вчинив так:
1. викинув би геть всі фільтри, крім одного внутрішнього, з якого можна навіть прибрати мочалку. Він буде забезпечувати невеликий рух води, що сприятливо впливає і на рослини і на риб.
2. Лампу, якщо вона одна, я б теж викинув, замінивши на дві звичайні лампи розжарення по 40 ват. Тоді не доведеться морочити собі голову спектрами, люменами і іншими дурницями, а рости рослини будуть просто чудово.
Недоліки: доведеться перероблювать кришку - лампи треба повісити повище, бо влітку сильно грітимуть воду.

От і все.
Після цього рослини в тебе так ростимуть, що ніяки "біофільтри" не знадобляться, і морочити собі голову не доведеться.

[Кокан]

Та ви що показилися?
Живі водорості в фільтр!?
Ага, ще напхайте їх туди побільше, щоб гарненько взвішені часточкі затрімували аналогічно із синтепоном.
То як гавкне вся ця біомаса на другий день, що тоді боде?
А з приводу методів брудної конкурентної боротьби між всіма рослинами, як вищими такі нищими. Ви ніколи не замислювались, чому майже всі водорості мають досить різкий запах. Власне мені здається, що тут підсмерджує алелопатією.
Краще вже як Антошка пропонує.

[M.D.Jeorgick]

Та ні, вони не показилися.
Як раз тут усе просто.
Хлопці прочитали перший рядок інструкції до мікрокомпресора, що цей прилад призначений для помпування повітря до акваріуму,
самі здогадалися для чого до нього причеплений електричний штепсель, встромили штепсель в розетку і
кинули прилад в акваріум.
Бо вирішили, що прочитавши одну, або навіть декілька книжок з акваріумустики, можна конструювати такі складні системи, як біофільтри або рослинні фільтри (що навідь зовсім не одне й те ж саме).

Хлопці, без образ.
Цілі науково-дослідні лабораторії в Світі займаються розробками систем очищеня води. Цих приладів існує досить багато і використовують вони різні принципи очищення. Не можна винайти щось нове, або адаптувати винахід до своїх потреб, не познайомившись з досвідом людства з цього питання. В іншому разі ви будете винаходити велосипед.

Власне кажучи, я і не наполягаю на унікальності, або, тим більше, правильності своїх думок у цьому напрямку. Можливо тому, що саме акваріуміст із мене починаючий.
У кожному разі дякую усім, хто спростувував мої, вірогідно вже невірні думки.

ПС, З іншого боку, одна із функцій форума саме у тому, щоб досвідченіші повчали таких як я)Ще раз дякую за пояснення.

[mact]

А я считаю, что фильтрация - это дело почти сугубо личное!
Главное чётко разьяснить себе(тоисть раскласть по полочкам), что и как работает и для чего!
Кстати, если Вы не заметили(имею ввиду семинар), МНОГИЕ так и не уяснили для себя вопрос мощности фильров(канистр), а что тут непонятного - нехватает, знач надо помощнее и наоборот
Это ведь не головка, которая качает сколько, сколько нужно(кстати, она тоже меняет свою производительность от количества грязи в мочалке), а канистра, и производители не указали сколько грязи фильтр способен перетравить например в мг. или в мл., а просто указали как ориентир обьём.
Подумайте, какой-бы кипиш был при расчётах переработки в мг или в мл.!!!
ТОГДА_БЫ начались-бы ещё вопросы типа - "а сколько в мг. рыбы у меня гадат", хотя, кстати, это было-бы проще - сколько едят, сколько и гадат
Просто мы должны сами знать, сколько рыбы у нас и сколько отходов. Поставьте мощнее канистру и неимейте проблем, если не хотите разбираться, всё приходит просто с опытом!
и временем, хотя к многим может всёравно недойти, но извините, значит ВАМ нежно поменять профиль на такой,
что-б доходило!.
НО НУЖНО СТРОГО ПОНЯТЬ, ПРАВИЛА ЕСТЬ ПРАВИЛА и они заложены одни и теже во всех фильтрах! Не следует о них забывать.
СОРРИ ЗА ГРУБОЕ ВЫРАЖЕНИЕ МЫСЛИ....
P.S. Возьмите хотя-бы Ихтиолога, видели какой фильтр приволок! Причём там всё разложено по всем этим полочкам, что, для чего и как. Кстати, помоему, это всё можно и самому смастерить(если чётко иметь представление что делать и как).

[mact]

Да, ещё хотел-бы отметить, на мой взгляд нитчатка будет разлогаться в фильтре, а не существовать.
Выводы делайте сами, хотя я может и неправ
Спецы подтвердите