Цитата:
Допис від Шереметьев
Xимик_UA и я говорим то, что Ye_Lviv упорно не хочет услышать.
Ye_Lviv, пока я не увидел комментариев по поводу поста №66 (+363 мВ = плохо, +351 мВ =плохо, +249,7 мВ = хорошо )
|
Вибачте, але я цьго не придумав, це придумали тут:
http://www.redox.org.ua/about.html
Я так зрозумів, що цю тезу вивели на основі певної статистики, меньше хімічних реакцій на засвоєння, довше життя.
Цитата:
"Енергія, яка могла б рухати електропотяги!
Знаєте, куди щодня витрачається енрегія, яка могла б рухати електропотяги? Щонайменше 1 260 000 В (або 1260 кВ) мешканці Києва витрачають тільки на те, аби засвоїти водопровідну воду. Цифра дійсно вражаюча, адже змінний ток, який подається для руху електропоїзду становить всього 27 кВ. Звідки така цифра? Достатньо зробити низку нескладних підрахунків: вода з-під крана має окисно-відновлювальний потенціал (ОВП) (+350) мілівольт, а ОВП людини в нормі становить (-70) мілівольт, таким чином, різниця цих двох потенціалів: 420 мілівольт. Саме стільки організму потрібно енергії, щоб засвоїти водопровідну воду. А тепер помножимо 420 мілівольт на три мільйона столичних мешканців. Тоді й отримаємо таку приголомшливу цифру.
Простий, на перший погляд, процес споживання води, є насправді складним енергетичним обміном – наш організм або витрачає енергію для її засвоєння, або «підзаряджається» завдяки потенціалу відновлення, яким володіють деякі води. Все залежить саме від окисно-відновлювального потенціалу (ступінь активності електронів в окисно-відновних реакціях) води та його сумісності з ОВП людини: чим більше різниця між ОВП внутрішнього середовища людини та ОВП води, тим більше енергії витрачається нашим організмом для досягнення сумісності потенціалів. Результати останніх досліджень вчених свідчать, що найкращі показники ОВП мають води природного походження, які добре засвоюються і не «вимивають» внутрішню енергію."
На рахунок моршинської води і 240 мВ, то мені важко сказати, справа в тому, що там маса джерел і по номерах, плюс можуть бути різні сучасні очисні пристрої та установки на зразок води бонакуа, роблять з джерел біля Шатцьку після осмозів і мінералізаторів. А що попадає нам споживачам і звідки одному Богу відомо.
На рахунок судити по окисно відновному потенціалу про кількісний вміст органіки, то абсолютно згідний, це важко.
Але не потрібно перевертати з ніг на голову, по потенціалу можна сказати про вміст кисню і цьго переважно досить.
Однозначно можна зробити штучно високий ОВП при несумісному для життя умовах.
Так само як і приклад нижче, на онові цеї статті:
http://www.redseafish.ru/books/chem/11c.htm
Підставляю свої дані і по наведених там формулах рахую:
rH (reduktion Hydroqenii).
rH2 = Eh/0,029 + 2 pH; (16)
Eh=Eexp+0.2 ; (14)
Eexp=0.09, Eh=0.29, pH=9,
Отримаємо: rH2=28
де Eexp - есперементально поміряний ОВП - 90 мв (0.09В)
Виходить 28, але при таких значеннях pH - 9, ОВП - 90 мв майже нічого не буде жити: Например, если хорошо растут криптокорины, а эхинодорусы — плохо, это указывает на достаточно низкое значение rH2 (28)
Або інший приклад:
Eexp=0.09, Eh= 0.29, pH=7.5
отримаємо rH2 = 25
"В пресных водоемах зона, пригодная для жизни, лежит между 25 и 35 единицами" Але в наведеному прикладі знов непридатні умови ні для тварин ні для рослин.
Зрозуміло стає, що вирвані з контексту статті значення на зразок rH2 (28), без того малюночка рис.10 і напевно цілої книжки, про стан води майже нічого не говорять, оскільки ми можемо тільки здогадуватися які значення кислотності і ОВП були насправді.
Комбінований вигляд
