Редокс-потенциал, что это и с чем его едят (дайджест)

[Xимик_UA]

Имхо: без определения бпк/хпк редокс-потенциал (мВ) дает очень мало информации о воде.
Образно, для сравнения: значительно точнее будет определять жесткость по электропроводимости воды, чем содержание органики по редокс-потенциалу.

[Ye_Lviv]

Допис від Xимик_UA

Имхо: без определения бпк/хпк редокс-потенциал (мВ) дает очень мало информации о воде....

Зовсім навпаки, показник rH це зведений рН + редокс-потенциал (мВ), в результаті при rH в районі 29 може бути несумісне з життям середовище.
Як на мене редокс-потенциал в (мВ), більш інформативний показник, часто напряму ним керубть денітрифікуючими фільтрами за допомогою автоматики.
З книги Мартіна Сандера:
Окиснення і відновлення
Різні межі окисно-відновного потенціалу

100-0 мВ Відновлююче середовище, анаеробіозис непридатна межа для риб, безхребетних аеробних бактерій; оптимальна для анаеробних бактерій
0-150 мВ Слабо окислювальне середовище Мало аерована вода, постійна загроза для життя мешканців акваріума
150-250 мВ Окислювальне середовище, аеробіозис Добре аерована вода, нормальні умови для життя в акваріумі
250-350 мВ Сильно окислювальне середовище Дуже хороше забезпечення киснем, незначна або повна відсутність явищ відновлення
350-450 мВ Завищений ОВП (окислювано-відновлюючий потенціал) Екстремально аэрована вода з наявністю органічної субстанції; досягається інтенсивним озонуванням
450-600 мВ Екстремально високий ОВП Досягається тільки засобами добавки сильного окислювача, для життя в акваріумі мало придатна. Окислення шкірної оболонки мешканців акваріума, має сильну знезаражуючу дію.

Денітрифікуючий анаеробний фільтр має дуже вузьку оптимальну зону для ОВП в межах -300мВ, при подальшаму зменшенні потенціалу є загроза виникнення сірководню (на малюнку).

[Xимик_UA]

Ye_Lviv,
Если на спор)) сделаю воду с любым редоксом, в которой ничего жить не будет.
И ХПК покажет почему жить в такой воде нельзя.

[Ye_Lviv]

Допис від Шереметьев

Xимик_UA и я говорим то, что Ye_Lviv упорно не хочет услышать.

Ye_Lviv, пока я не увидел комментариев по поводу поста №66 (+363 мВ = плохо, +351 мВ =плохо, +249,7 мВ = хорошо )

Вибачте, але я цьго не придумав, це придумали тут:
http://www.redox.org.ua/about.html
Я так зрозумів, що цю тезу вивели на основі певної статистики, меньше хімічних реакцій на засвоєння, довше життя.

Цитата:
"Енергія, яка могла б рухати електропотяги!

Знаєте, куди щодня витрачається енрегія, яка могла б рухати електропотяги? Щонайменше 1 260 000 В (або 1260 кВ) мешканці Києва витрачають тільки на те, аби засвоїти водопровідну воду. Цифра дійсно вражаюча, адже змінний ток, який подається для руху електропоїзду становить всього 27 кВ. Звідки така цифра? Достатньо зробити низку нескладних підрахунків: вода з-під крана має окисно-відновлювальний потенціал (ОВП) (+350) мілівольт, а ОВП людини в нормі становить (-70) мілівольт, таким чином, різниця цих двох потенціалів: 420 мілівольт. Саме стільки організму потрібно енергії, щоб засвоїти водопровідну воду. А тепер помножимо 420 мілівольт на три мільйона столичних мешканців. Тоді й отримаємо таку приголомшливу цифру.

Простий, на перший погляд, процес споживання води, є насправді складним енергетичним обміном – наш організм або витрачає енергію для її засвоєння, або «підзаряджається» завдяки потенціалу відновлення, яким володіють деякі води. Все залежить саме від окисно-відновлювального потенціалу (ступінь активності електронів в окисно-відновних реакціях) води та його сумісності з ОВП людини: чим більше різниця між ОВП внутрішнього середовища людини та ОВП води, тим більше енергії витрачається нашим організмом для досягнення сумісності потенціалів. Результати останніх досліджень вчених свідчать, що найкращі показники ОВП мають води природного походження, які добре засвоюються і не «вимивають» внутрішню енергію."

На рахунок моршинської води і 240 мВ, то мені важко сказати, справа в тому, що там маса джерел і по номерах, плюс можуть бути різні сучасні очисні пристрої та установки на зразок води бонакуа, роблять з джерел біля Шатцьку після осмозів і мінералізаторів. А що попадає нам споживачам і звідки одному Богу відомо.

На рахунок судити по окисно відновному потенціалу про кількісний вміст органіки, то абсолютно згідний, це важко.
Але не потрібно перевертати з ніг на голову, по потенціалу можна сказати про вміст кисню і цьго переважно досить.
Однозначно можна зробити штучно високий ОВП при несумісному для життя умовах.

Так само як і приклад нижче, на онові цеї статті:http://www.redseafish.ru/books/chem/11c.htm
Підставляю свої дані і по наведених там формулах рахую:
rH (reduktion Hydroqenii).
rH2 = Eh/0,029 + 2 pH; (16)
Eh=Eexp+0.2 ; (14)
Eexp=0.09, Eh=0.29, pH=9,
Отримаємо: rH2=28
де Eexp - есперементально поміряний ОВП - 90 мв (0.09В)
Виходить 28, але при таких значеннях pH - 9, ОВП - 90 мв майже нічого не буде жити: Например, если хорошо растут криптокорины, а эхинодорусы — плохо, это указывает на достаточно низкое значение rH2 (28)
Або інший приклад:
Eexp=0.09, Eh= 0.29, pH=7.5
отримаємо rH2 = 25
"В пресных водоемах зона, пригодная для жизни, лежит между 25 и 35 единицами" Але в наведеному прикладі знов непридатні умови ні для тварин ні для рослин.
Зрозуміло стає, що вирвані з контексту статті значення на зразок rH2 (28), без того малюночка рис.10 і напевно цілої книжки, про стан води майже нічого не говорять, оскільки ми можемо тільки здогадуватися які значення кислотності і ОВП були насправді.

[Xимик_UA]

Допис від Ye_Lviv

На рахунок судити по окисно відновному потенціалу про кількісний вміст органіки, то абсолютно згідний, це важко.
Але не потрібно перевертати з ніг на голову, по потенціалу можна сказати про вміст кисню і цьго переважно досить.

А як? Вміст органіки (умовно,відновники), вміст кисню (уморвно,окисники) та редокс-потенціал пов`язані між собою приблизно як рН-КН-СО2, тобто, щоб говорити визначити один з трьох параметрів, потрібно знати інші два.
Для прикладу, при однаковому достатньо високому редокс-потенціалі можливі варіанти:
1. Мало органіки, середній вміст кисню.
2. Середній вміст органіки, високий вміст кисню.
3. Високий вміст органіки, дуже виский вміст кисню.
Щодо фільтрації: ХПК дає інформацію про навантаження на фільтр, а також є показником, який визначає якість очистки води.
Редокс - інформації про забрудненість дає мало, але, в принципі, корисний при підборі кисневого режиму для фільтра, хоча в "окисники" входить не лише кисень. До того, ж редокс легко оцифровується.

[Ye_Lviv]

Допис від Xимик_UA

...хоча в "окисники" входить не лише кисень. До того, ж редокс легко оцифровується.

Звичайно в природі є інші і сильніші окисники, але потрібно брати до уваги що найбільш поширеним окисником на землі є кисень і ймовірність присутності інших окисників в акваріумі є дуже малою, окрім ймовірності, що вода з крану може бути хлорована.
Ми завжди маємо практично замкнену систему в зрівноваженому стані, тому всежтаки редокс покаже з великою ймовірністю вміст кисню. Це підтверджує і практика використання в акваріумістиці ОВП.
І якщо хтось сумнівається, є більш достовірний капельний тест ХПК.

[Xимик_UA]

Допис від Ye_Lviv

Звичайно в природі є інші і сильніші окисники, але потрібно брати до уваги що найбільш поширеним окисником на землі є кисень і ймовірність присутності інших окисників в акваріумі є дуже малою, окрім ймовірності, що вода з крану може бути хлорована.

В цьому випадку - нітрати.