Ініціюю в рамках даної теми (окремої при поверхневому огляді архівних тем не знайшов) обговорення ще одного питання, яке мені видається важливим:
В практиці людина, яка має бажання утримувати той чи інший вид цихлід Танганьїки, зазвичай купує 8-10 особин молодняка з
одного виводку, з яких потім формується пара чи дві, від яких потім при успішному розведенні реалізується потомство, яке відповідно невеликими групками мальків
одного виводку знову попадають в одні руки.. і т.д. І подібна практика одобрюється і рекомендується навіть самими авторитетними авторитетами)))) від танганьїки...
В цей же час будь який середньої досвідченості гуппібрідер (людина що займається селекцією гуппі) з усмішкою скаже що подібне чревато негативними наслідками вже в 2-3 (ну хай в 4-5) поколіннях, які виявляться ослабленими, з дефектами окраски та інше.
OlehS, заглянув у Ваш профіль і прочитав що Ви біолог по спеціальності

Тому апелюю в значній мірі до Вас: як до подібного близькогенетичного схрещування відносяться науковці, наскільки відчутні наслідки імбридингу? (думаю наукові розробки з даного питання давно є, от тільки треба би їх знайти...)